Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати.
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки.
Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. На мене молоду, безневинную неслава.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Краяння, -ня, с.
1) Разрѣзываніе.
2) Кройка.
Легкота́, -ти, ж. Легкость.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять.
Чародінник, -ка, м. = чарівник.