Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпака
потіпати
потіпаха
потіпач
потісний 2
потісно
потіха
потічок
потішати
потішатися
потішечка
потішити
потішка
потішний
потішувати
поткання
поткати
поткатися
поткнути
поткнутися
потліти
потломити
потлумачити
потлумити
потлумлення
потмарити
потоваришити
потоваришувати
потовий
потовкмачити
потовкти
потовктися
потовкучий
потовпити
потовпитися
потовстий
потовчи
потовщати
потокмачити
потокмитися
потолока
потолочити
потолоччя
потоля
потоляти
потомити
потомитися
потомний
потомність
потомок
потомство
потому
потонкий
потонко
потонути
потоншати
потоншити
потоп
потопа
потопати
потопати 2
потопельник
потопити
потопитися
потопленик
потопний
потопнути
потоптати
потоптатися
потоптом
поторгати
поторгувати
поторгуватися
поторжка
поторкати
поторопіти
поторохтіти
потороча
поторсати
поторсатися
поточина
поточити
поточитися
поточний
поточуватися
потрава
потравка
потрапити
потрапляти
потраплятися
потрата
потратити
потрафити
потрачати
потреба
потребен
потребизна
потребити
потребляти
потребувати
потремтіти
потретинній
потривати
потримяти
потринити
потріб
потрівати
потрівожитися
потріпки
потріпувати
потріскатися
потрішки
потріщати
потровити
потроїти
потропити
потрохи
потрощити
потрудити
потрудитися
Білесенький, -а, -е. 1), Ум. отъ білий. 2) біленька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. Ном. № 424. 3) біленька нехворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Зла́года, -ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Гол. IV. 433. Спасибі Богу, живемо в злагоді. Харьк. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за вороти. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кімлач, -ча́, м. Сѣть въ видѣ верши для ловленія рыбы. То-же что ятір (Cм.), но безъ крыльевъ. (Александровск. у. и Мнж. 182. и безъ суя́трика. Вх. Пч. II. 22.
Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Посрібнити, -ню, -ниш, гл. Посеребрить. Він як уложив (руки у срібло), — коли виймає, аж руки посрібнені. Рудч. Ск. L 104.
Сив, -ва, -ве = сивий. На тій сосні сив сокіл сидить. Чуб. III. 299.
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.
Узварь, -рю, м. Родъ компота изъ сушеныхъ фруктовъ и ягодъ. Ном. № 343. Чуб. VII. 441. Ум. узварець. Г. Барв. 98.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Нас спонсорують: