Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпака
потіпати
потіпаха
потіпач
потісний 2
потісно
потіха
потічок
потішати
потішатися
потішечка
потішити
потішка
потішний
потішувати
поткання
поткати
поткатися
поткнути
поткнутися
потліти
потломити
потлумачити
потлумити
потлумлення
потмарити
потоваришити
потоваришувати
потовий
потовкмачити
потовкти
потовктися
потовкучий
потовпити
потовпитися
потовстий
потовчи
потовщати
потокмачити
потокмитися
потолока
потолочити
потолоччя
потоля
потоляти
потомити
потомитися
потомний
потомність
потомок
потомство
потому
потонкий
потонко
потонути
потоншати
потоншити
потоп
потопа
потопати
потопати 2
потопельник
потопити
потопитися
потопленик
потопний
потопнути
потоптати
потоптатися
потоптом
поторгати
поторгувати
поторгуватися
поторжка
поторкати
поторопіти
поторохтіти
потороча
поторсати
поторсатися
поточина
поточити
поточитися
поточний
поточуватися
потрава
потравка
потрапити
потрапляти
потраплятися
потрата
потратити
потрафити
потрачати
потреба
потребен
потребизна
потребити
потребляти
потребувати
потремтіти
потретинній
потривати
потримяти
потринити
потріб
потрівати
потрівожитися
потріпки
потріпувати
потріскатися
потрішки
потріщати
потровити
потроїти
потропити
потрохи
потрощити
потрудити
потрудитися
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
Заті́яти Cм. затівати.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.
Обсмоктувати, -тую, -єш, сов. в. обсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Обсасывать, обсосать. Обсмоктав сахаръ та й кинув.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Привилей, -ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225. Чадо попсованого привилеями панства. К. ХП. 23.
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.
Нас спонсорують: