Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпака
потіпати
потіпаха
потіпач
потісний 2
потісно
потіха
потічок
потішати
потішатися
потішечка
потішити
потішка
потішний
потішувати
поткання
поткати
поткатися
поткнути
поткнутися
потліти
потломити
потлумачити
потлумити
потлумлення
потмарити
потоваришити
потоваришувати
потовий
потовкмачити
потовкти
потовктися
потовкучий
потовпити
потовпитися
потовстий
потовчи
потовщати
потокмачити
потокмитися
потолока
потолочити
потолоччя
потоля
потоляти
потомити
потомитися
потомний
потомність
потомок
потомство
потому
потонкий
потонко
потонути
потоншати
потоншити
потоп
потопа
потопати
потопати 2
потопельник
потопити
потопитися
потопленик
потопний
потопнути
потоптати
потоптатися
потоптом
поторгати
поторгувати
поторгуватися
поторжка
поторкати
поторопіти
поторохтіти
потороча
поторсати
поторсатися
поточина
поточити
поточитися
поточний
поточуватися
потрава
потравка
потрапити
потрапляти
потраплятися
потрата
потратити
потрафити
потрачати
потреба
потребен
потребизна
потребити
потребляти
потребувати
потремтіти
потретинній
потривати
потримяти
потринити
потріб
потрівати
потрівожитися
потріпки
потріпувати
потріскатися
потрішки
потріщати
потровити
потроїти
потропити
потрохи
потрощити
потрудити
потрудитися
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Припустниця, -ці, ж. Короткія стропила на обоихъ причілках крыши. (Е. Чикаленко).
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.
Нас спонсорують: