Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпака
потіпати
потіпаха
потіпач
потісний 2
потісно
потіха
потічок
потішати
потішатися
потішечка
потішити
потішка
потішний
потішувати
поткання
поткати
поткатися
поткнути
поткнутися
потліти
потломити
потлумачити
потлумити
потлумлення
потмарити
потоваришити
потоваришувати
потовий
потовкмачити
потовкти
потовктися
потовкучий
потовпити
потовпитися
потовстий
потовчи
потовщати
потокмачити
потокмитися
потолока
потолочити
потолоччя
потоля
потоляти
потомити
потомитися
потомний
потомність
потомок
потомство
потому
потонкий
потонко
потонути
потоншати
потоншити
потоп
потопа
потопати
потопати 2
потопельник
потопити
потопитися
потопленик
потопний
потопнути
потоптати
потоптатися
потоптом
поторгати
поторгувати
поторгуватися
поторжка
поторкати
поторопіти
поторохтіти
потороча
поторсати
поторсатися
поточина
поточити
поточитися
поточний
поточуватися
потрава
потравка
потрапити
потрапляти
потраплятися
потрата
потратити
потрафити
потрачати
потреба
потребен
потребизна
потребити
потребляти
потребувати
потремтіти
потретинній
потривати
потримяти
потринити
потріб
потрівати
потрівожитися
потріпки
потріпувати
потріскатися
потрішки
потріщати
потровити
потроїти
потропити
потрохи
потрощити
потрудити
потрудитися
Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Засно́вувати, -вую, -єш, сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. Н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114.
Левиндовий, -а, -е. Изъ лавенды. (Панна) плете вінки левиндові на тісовім столі. Гол. І. 81.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. І. 4.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Приголублювати, -люю, -єш, сов. в. приголубити, -блю, -биш, гл. Ласкать, приласкать, приголубить. До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить. Котл. Н. П. 340. А ще гірше, як хто кого любить. Любить, любить та й не приголубить. Чуб. V. 298.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость. О. 1862. IX. 124.
Сподітися I, -діюся, -єшся, гл. = сподіватися. П'є п'яниця неділю, а я ся сподію. Чуб. V. 585. От і сподійся з його добра. Камен. у.
Нас спонсорують: