Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться.
Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Кацапчик, -ка, Ум. отъ кацап.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. Почнемо держати свій постояльний.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля.
Урозсип нар. Вразсыпную. Од його всі врозсип, як голуби од шуліка.