Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпака
потіпати
потіпаха
потіпач
потісний 2
потісно
потіха
потічок
потішати
потішатися
потішечка
потішити
потішка
потішний
потішувати
поткання
поткати
поткатися
поткнути
поткнутися
потліти
потломити
потлумачити
потлумити
потлумлення
потмарити
потоваришити
потоваришувати
потовий
потовкмачити
потовкти
потовктися
потовкучий
потовпити
потовпитися
потовстий
потовчи
потовщати
потокмачити
потокмитися
потолока
потолочити
потолоччя
потоля
потоляти
потомити
потомитися
потомний
потомність
потомок
потомство
потому
потонкий
потонко
потонути
потоншати
потоншити
потоп
потопа
потопати
потопати 2
потопельник
потопити
потопитися
потопленик
потопний
потопнути
потоптати
потоптатися
потоптом
поторгати
поторгувати
поторгуватися
поторжка
поторкати
поторопіти
поторохтіти
потороча
поторсати
поторсатися
поточина
поточити
поточитися
поточний
поточуватися
потрава
потравка
потрапити
потрапляти
потраплятися
потрата
потратити
потрафити
потрачати
потреба
потребен
потребизна
потребити
потребляти
потребувати
потремтіти
потретинній
потривати
потримяти
потринити
потріб
потрівати
потрівожитися
потріпки
потріпувати
потріскатися
потрішки
потріщати
потровити
потроїти
потропити
потрохи
потрощити
потрудити
потрудитися
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Зменчати, -ся и пр = зменшати, -ся и пр. Менший син так зметається перед батьком, а старший, так той не мовчить ні трохи. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Копилля, -ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Нао́слаб, на-о́слабі, нар. Не натянуто, свободно. І ланцюг на-ослабі. Накиньте мені латочку на чобіт та наослаб, щоб натягаючи чобіт не теє. Лебед. у.
Панство, -ва, с. 1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ЗОЮР. II. 24. 2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. Котл. Ен. І. 13. 3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить. Сим. 230. 4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Кв. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 208. 5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. Чуб. III. 270.
Повкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать, закутать (во множествѣ). Стоять мажі, шкурами повкутувані. Рудч. Ск. II. 173.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Нас спонсорують: