Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подув

Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУВ"
Битниця, -ці, ж. = бетельня. Кобел. у. Кіевск. у.
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Висталити, -лю, -лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Моло́шничок, -чка, м. Ум. отъ моло́шник.
Переділити, -ся. Cм. переділяти, -ся.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Розлинутися, -нуся, -нешся, гл. Разлетѣться. Не журися, наша мати, нами, як ми підростем, розлинемося сами. Чуб. V. 855.
Сирота, -ти, об. 1) Сирота. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема. Шевч. 2) мн. Сироти. Прыщики, выступающіе на тѣлѣ отъ холода. Ум. сирітка, сирітонька, сиріточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.