Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перезв'янка
перезивати
перезивки
перезімувати
перезімуватися
перезімча
перезіпати
перезіхати
перезнати
перезначити
перезов
перезок
перезолити
перезолювати
перезріти
перезування
перезувати
перезуватися
переиначити
переиначувати
переиначуватися
переинчити
переїдати
переїди
переїднати
переїздити
переїздка
переїздом
переїсти
переїхати
перейма
переймати
перейматися
перейменувати
переймець
переймом
перейти
перека
перекабатити
перекабатитися
переказ
переказати
переказитися
переказувати
перекаламутити
перекаламутитися
перекалатати
перекалка
перекалок
перекапостити
перекатувати
переквилити
переквітувати
перекивати
перекидати I
перекидати II
перекидатися
перекидистий
перекидисто
перекидки
перекидом
перекидький
перекидько
перекинець
перекинчик
перекипати
перекисати
перекицнути
перекіп
перекір
перекірливий
перекірочка
перекіс
перекіцнутися
переклад
перекладання
перекладати
перекладач
перекладка
перекланятися
перекласти
переклейнити
переклейнювати
перекликання
перекликати
перекликатися
переклопотатися
переклювати
перековерзувати
перековерсати
перековувати
перекоїтися
переколоти
переколотити
переколошкати
переколювати
переколюватися
переколядувати
переконання
переконати
переконувати
переконуватися
перекопати
перекопувати
перекоржавіти
перекорище
перекортіти
перекорюватися
перекосити
перекотиполе
перекотити
перекочувати
перекочуватися
перекошлати
перекошувати
перекрадати
перекрадатися
перекраювати
перекраюватися
перекривати
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Комірницький, -а, -е. 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. ІІ. 88. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. К. МХ. 14. Люде (його) оббігають. Г. Барв. 516.
Перстеник, -ка, м. Ум. отъ перстінь.
Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Мкр. Н. 29.  
Похряпатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, поколоться. Похряпався човен. Лебед. у.
Придаватися, -даюся, -єшся, сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться. Ном. № 7393. 2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Чуб. V. 38. Оттакий то придався нам солодкий мед. Грин. II. 171. Паска у нас хороша придалась. Кв. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Г. Барв. 295. Придавсь один чернець на малювання. К. ЧР. 82.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Тижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току. Волч. у.
Нас спонсорують: