Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перезв'янка
перезивати
перезивки
перезімувати
перезімуватися
перезімча
перезіпати
перезіхати
перезнати
перезначити
перезов
перезок
перезолити
перезолювати
перезріти
перезування
перезувати
перезуватися
переиначити
переиначувати
переиначуватися
переинчити
переїдати
переїди
переїднати
переїздити
переїздка
переїздом
переїсти
переїхати
перейма
переймати
перейматися
перейменувати
переймець
переймом
перейти
перека
перекабатити
перекабатитися
переказ
переказати
переказитися
переказувати
перекаламутити
перекаламутитися
перекалатати
перекалка
перекалок
перекапостити
перекатувати
переквилити
переквітувати
перекивати
перекидати I
перекидати II
перекидатися
перекидистий
перекидисто
перекидки
перекидом
перекидький
перекидько
перекинець
перекинчик
перекипати
перекисати
перекицнути
перекіп
перекір
перекірливий
перекірочка
перекіс
перекіцнутися
переклад
перекладання
перекладати
перекладач
перекладка
перекланятися
перекласти
переклейнити
переклейнювати
перекликання
перекликати
перекликатися
переклопотатися
переклювати
перековерзувати
перековерсати
перековувати
перекоїтися
переколоти
переколотити
переколошкати
переколювати
переколюватися
переколядувати
переконання
переконати
переконувати
переконуватися
перекопати
перекопувати
перекоржавіти
перекорище
перекортіти
перекорюватися
перекосити
перекотиполе
перекотити
перекочувати
перекочуватися
перекошлати
перекошувати
перекрадати
перекрадатися
перекраювати
перекраюватися
перекривати
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. Мет. 364. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. Звенигор. у. У його курей і зазору нема. Черк. у. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Камен. у. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу. Св. Л. 283.
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. І. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.
Ідеальний, -а, -е. Идеальный. Ваш образ ідеальний. К. ХП. 74.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Обманний, -а, -е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144.
Окатий, -а, -е. Большеглазый. Конст. у.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл.до чого. 1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю. 2) Найти убѣжище. Вх. Зн. 56.
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Нас спонсорують: