Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перезв'янка
перезивати
перезивки
перезімувати
перезімуватися
перезімча
перезіпати
перезіхати
перезнати
перезначити
перезов
перезок
перезолити
перезолювати
перезріти
перезування
перезувати
перезуватися
переиначити
переиначувати
переиначуватися
переинчити
переїдати
переїди
переїднати
переїздити
переїздка
переїздом
переїсти
переїхати
перейма
переймати
перейматися
перейменувати
переймець
переймом
перейти
перека
перекабатити
перекабатитися
переказ
переказати
переказитися
переказувати
перекаламутити
перекаламутитися
перекалатати
перекалка
перекалок
перекапостити
перекатувати
переквилити
переквітувати
перекивати
перекидати I
перекидати II
перекидатися
перекидистий
перекидисто
перекидки
перекидом
перекидький
перекидько
перекинець
перекинчик
перекипати
перекисати
перекицнути
перекіп
перекір
перекірливий
перекірочка
перекіс
перекіцнутися
переклад
перекладання
перекладати
перекладач
перекладка
перекланятися
перекласти
переклейнити
переклейнювати
перекликання
перекликати
перекликатися
переклопотатися
переклювати
перековерзувати
перековерсати
перековувати
перекоїтися
переколоти
переколотити
переколошкати
переколювати
переколюватися
переколядувати
переконання
переконати
переконувати
переконуватися
перекопати
перекопувати
перекоржавіти
перекорище
перекортіти
перекорюватися
перекосити
перекотиполе
перекотити
перекочувати
перекочуватися
перекошлати
перекошувати
перекрадати
перекрадатися
перекраювати
перекраюватися
перекривати
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Місте́ць и пр. = мистець и пр.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Пополошитися, -шимося, -шитеся, гл. Испугаться, встревожиться (о многихъ).
Свят, -а, -е. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слона украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и святий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (Cм., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар., 250; — Науменко, Обзоръ фонет. особ. млр. рѣчи, 43; — Михальчукъ въ «Трудахъ» Чуб. VII, 482; — Верхратський, Про говор галиц. лемків, 62, 63. — Гринченко, Отзывъ о соч. А. Н. Малинки, 61 — 62). Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ. 1) = святий. Як дух свят. Ном. № 6779. 2)день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. Чуб. III. 131. 3)вечір. Канунъ Рождества.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Ном. № 4858. Еге, вона таківська була. Г. Барв. 423. Ми роду не таківського, ми роду королівського. Грин. III. 437.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано. Св. Л. 26.
Нас спонсорують: