Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полічення
полічити
поліщук
полк
полковий
полковник
полковникувати
полковництво
полковницький
полковниця
полковничий
полковничок
полководчина
полляти
полова
половень
половець
половецький
половий I
половий II
половик
половина
половинка
половинниця
половинчастий
половинчик
половинщина
половити
половити 2
половиця
половичанка
половіти
половник
половниця
половничник
половня
половчастий
половчик
полов'яний
полов'яник
полог
пологий
положистий
положити
положитися
положкиня
полоз
полозюк
полокати
полокшити
полом
поломити
поломитися
поломінь
поломно
поломня
полом'яний
полом'ячко
полон
полоненик
полоник
полонина
полонинка
полонинний
полониночка
полонинський
полонистий
полонити
полониця
полонка
полонь
полоняник
полонянин
полонянка
полопати
полопатися
полоскання
полоскати
полоскатися
полоскозуб
полоскотати
полотенечко
полотенко
полотенний
полотенце
полоти
полотиця
полотнина
полотніти
полотно
полотняний
полотнянка
полоток
полоття
полоть
полох 1
полох 2
полоханий
полохання
полохати
полохатися
полохкий
полохливий
полохливість
полохливо
полочок
полошити
полошитися
полошкати
полошливий
полощувати
полтавець
полубіс
полубка
полубок
полуботок
полубочок
полувавниця
полувал
полувниця
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІІ. 17. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає. Чуб. V. 1038.
Лівар, -ру, м. 1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки. Радом. у. 2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ. Радом. у.
Наступати, -па́ю, -єш, сов. в. наступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Наступать, наступить на что. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 2) Надвигаться, надвинуться, подходить, подойти. Наступає чорна хмара. Н. п. 3) Наступать, наступить, нападать, напасть. 4) Наставать, настать. Весна наступає.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. І. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. І. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32. 3)до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523. 4)з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. Гол. IV. 494. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 8)чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: