Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полічення
полічити
поліщук
полк
полковий
полковник
полковникувати
полковництво
полковницький
полковниця
полковничий
полковничок
полководчина
полляти
полова
половень
половець
половецький
половий I
половий II
половик
половина
половинка
половинниця
половинчастий
половинчик
половинщина
половити
половити 2
половиця
половичанка
половіти
половник
половниця
половничник
половня
половчастий
половчик
полов'яний
полов'яник
полог
пологий
положистий
положити
положитися
положкиня
полоз
полозюк
полокати
полокшити
полом
поломити
поломитися
поломінь
поломно
поломня
полом'яний
полом'ячко
полон
полоненик
полоник
полонина
полонинка
полонинний
полониночка
полонинський
полонистий
полонити
полониця
полонка
полонь
полоняник
полонянин
полонянка
полопати
полопатися
полоскання
полоскати
полоскатися
полоскозуб
полоскотати
полотенечко
полотенко
полотенний
полотенце
полоти
полотиця
полотнина
полотніти
полотно
полотняний
полотнянка
полоток
полоття
полоть
полох 1
полох 2
полоханий
полохання
полохати
полохатися
полохкий
полохливий
полохливість
полохливо
полочок
полошити
полошитися
полошкати
полошливий
полощувати
полтавець
полубіс
полубка
полубок
полуботок
полубочок
полувавниця
полувал
полувниця
Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Проваласатися, -са́юся, -єшся, гл. Прошляться, протаскаться. Копійчини не приніс, а літ чотирнадцять проваласався. Г. Барв. 527.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться. ХС. VII. 424.
Нас спонсорують: