Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полічення
полічити
поліщук
полк
полковий
полковник
полковникувати
полковництво
полковницький
полковниця
полковничий
полковничок
полководчина
полляти
полова
половень
половець
половецький
половий I
половий II
половик
половина
половинка
половинниця
половинчастий
половинчик
половинщина
половити
половити 2
половиця
половичанка
половіти
половник
половниця
половничник
половня
половчастий
половчик
полов'яний
полов'яник
полог
пологий
положистий
положити
положитися
положкиня
полоз
полозюк
полокати
полокшити
полом
поломити
поломитися
поломінь
поломно
поломня
полом'яний
полом'ячко
полон
полоненик
полоник
полонина
полонинка
полонинний
полониночка
полонинський
полонистий
полонити
полониця
полонка
полонь
полоняник
полонянин
полонянка
полопати
полопатися
полоскання
полоскати
полоскатися
полоскозуб
полоскотати
полотенечко
полотенко
полотенний
полотенце
полоти
полотиця
полотнина
полотніти
полотно
полотняний
полотнянка
полоток
полоття
полоть
полох 1
полох 2
полоханий
полохання
полохати
полохатися
полохкий
полохливий
полохливість
полохливо
полочок
полошити
полошитися
полошкати
полошливий
полощувати
полтавець
полубіс
полубка
полубок
полуботок
полубочок
полувавниця
полувал
полувниця
Бабрунька, -ки, ж. = бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна. Шух. І. 146.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Ниткоплут, -та, м. Путающій нитки (презрительное прозваніе ткача). Ой ти ткач, ниткоплут, а я королівна. Н. п.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Спосіб, собу, м. Средство, способъ, возможность. — прибірати. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. Макс. жадним способом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. Рудч. Ск. І. 78. ані способу. Нѣтъ возможности, невозможно. Драг. 95, 102. коли не спо́сіб. Если нѣтъ возможности, средствъ. Драг. 82. уся́кий спосіб прибіра́ти. Изыскивать всевозможныя средства. Драг. 80. уся́кого було́ там способу. Употреблялись всевозможныя средства. Драг. 246. уживати якого способу. Употреблять какое-либо средство. Сього способу рідко уживають. Драг. 74. за добрим способом. При хорошихъ средствахъ. Як за добрим способом, то жінка днів два, три лежить, привівши дитину, а як при бідности, то й того самого дня встане. Мирополь. взятись на способи. Употребить всѣ старанія. не спо́сіб. Неудобно, не мѣсто. В сінях не спосіб держати свиней. Камен. у.
Нас спонсорують: