Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. Принаджували тисячі покупців.
Помірне, -ного, с. Подать отъ мѣры.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Рибно нар. Обильно рыбой, рыбно. Хоч не рибно, аби юшно.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.