Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Вд... Cм. уд....
Геть меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали лишків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався. Греб. 362.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь. Г. Барв. 245.
Нурець, -рця́ м.? Животи. Шух. 22.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить. Мет. 417.
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Угав, -ву, м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Ном. № 11703. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда. Мкр. Г. 58.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Нас спонсорують: