Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи!
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Лазун, -на, м. Хорошо лазящій по деревьямъ. Ум. лазуне́ць.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, замарать.
2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий.
Шкраб, -ба, м. 1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. 2) = шкарбан 1. Однімав шкраби на всю свою родину.