Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Лебедина, -ни, ж. 1) Лебедь-самка. Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила. Чуб. V. 151. 2) Лебяжье мясо. А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена. Мил. 38.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє. Ном. № 2829.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Помеже нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами. Гол. І. 65.
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Нас спонсорують: