Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Зміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати.