Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепросини
перепросити
перепрохати
перепрошувати
перепрошуватися
перепрягати
перепрядки
перепрясти
перепугати
перепудитися
перепурхнути
перепускання
перепускати
перепуст
перепустити
перепустувати
перепхати
перепхнути
переп'ясти
переп'ят устати
переп'ятити
перераджувати
перералити
перералювати
перераховувати
перерва
перерванець
перервати
перервиця
переремигати
перерепанка
перерепатися
перерепетувати
перержавіти
переривати I
переривати II
перериватися
перериштувати
переріз
перерізати
перерізувати
перерік
перероб
переробити
переробляння
переробляти
перероблятися
перероджуватися
переростати
переруб
перерубати
перерубування
перерубувати
перерубуватися
перерумеґувати
пересаджувати
пересапувати
пересваритися
пересвистати
пересвідчення
пересвідчити
пересвідчувати
пересвідчуватися
пересвяткувати
переседіти
переселення
переселець
переселити
переселянин
переселяти
переселятися
пересердитися
пересердя
пересиджувати
пересилати
пересилити
пересинити
пересинювати
пересип
пересипати
пересипатися
пересихати
пересівати
пересідати
пересідлати
пересідлувати
пересікати
пересіл
пересісти
пересістися
пересічка
пересіяти
перескаком
перескакувати
перескаржити
перескік
пересклити
перескоком
перескочити
переслабувати
переславити
переслати
переслідувати
переслухати
пересмажити
пересмажувати
пересмалити
пересмалювати
пересмердіти
пересмикати
пересмикнути
пересміхатися
пересміяти
пересміятися
пересмолити
пересмуга
пересмуткувати
пересниця
переснувати
пересовувати
Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе. Желех.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Надпива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпи́ти, надіп'ю́, -п'єш, гл. Отпивать, отпить, выпивать, выпить небольшую часть чего. Він надпиває трохи. Тоді вона несе надпитую чарку молодій. Грин. III. 431.
Пляшка, -ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Мет. 249. Ум. пля́шечка.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.
Поніматися, -маюся, -єшся, сов. в. поня́тися, поймуся, -мешся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Мет. 12. Моє серце з твоїм понялося. К. Досв. 60. 2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялося. МВ. І. 40. 3)чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок нанявся водою. Греб. 400.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = обіручний столець. Вх. Лем. 441. Cм. обіручний.
Нас спонсорують: