Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепросини
перепросити
перепрохати
перепрошувати
перепрошуватися
перепрягати
перепрядки
перепрясти
перепугати
перепудитися
перепурхнути
перепускання
перепускати
перепуст
перепустити
перепустувати
перепхати
перепхнути
переп'ясти
переп'ят устати
переп'ятити
перераджувати
перералити
перералювати
перераховувати
перерва
перерванець
перервати
перервиця
переремигати
перерепанка
перерепатися
перерепетувати
перержавіти
переривати I
переривати II
перериватися
перериштувати
переріз
перерізати
перерізувати
перерік
перероб
переробити
переробляння
переробляти
перероблятися
перероджуватися
переростати
переруб
перерубати
перерубування
перерубувати
перерубуватися
перерумеґувати
пересаджувати
пересапувати
пересваритися
пересвистати
пересвідчення
пересвідчити
пересвідчувати
пересвідчуватися
пересвяткувати
переседіти
переселення
переселець
переселити
переселянин
переселяти
переселятися
пересердитися
пересердя
пересиджувати
пересилати
пересилити
пересинити
пересинювати
пересип
пересипати
пересипатися
пересихати
пересівати
пересідати
пересідлати
пересідлувати
пересікати
пересіл
пересісти
пересістися
пересічка
пересіяти
перескаком
перескакувати
перескаржити
перескік
пересклити
перескоком
перескочити
переслабувати
переславити
переслати
переслідувати
переслухати
пересмажити
пересмажувати
пересмалити
пересмалювати
пересмердіти
пересмикати
пересмикнути
пересміхатися
пересміяти
пересміятися
пересмолити
пересмуга
пересмуткувати
пересниця
переснувати
пересовувати
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Вистудити Cм. вистужувати.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа. Желех. Вх. Зн. 33.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.  
Ректорський, -а, -е. Ректорскій.
Нас спонсорують: