Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепросини
перепросити
перепрохати
перепрошувати
перепрошуватися
перепрягати
перепрядки
перепрясти
перепугати
перепудитися
перепурхнути
перепускання
перепускати
перепуст
перепустити
перепустувати
перепхати
перепхнути
переп'ясти
переп'ят устати
переп'ятити
перераджувати
перералити
перералювати
перераховувати
перерва
перерванець
перервати
перервиця
переремигати
перерепанка
перерепатися
перерепетувати
перержавіти
переривати I
переривати II
перериватися
перериштувати
переріз
перерізати
перерізувати
перерік
перероб
переробити
переробляння
переробляти
перероблятися
перероджуватися
переростати
переруб
перерубати
перерубування
перерубувати
перерубуватися
перерумеґувати
пересаджувати
пересапувати
пересваритися
пересвистати
пересвідчення
пересвідчити
пересвідчувати
пересвідчуватися
пересвяткувати
переседіти
переселення
переселець
переселити
переселянин
переселяти
переселятися
пересердитися
пересердя
пересиджувати
пересилати
пересилити
пересинити
пересинювати
пересип
пересипати
пересипатися
пересихати
пересівати
пересідати
пересідлати
пересідлувати
пересікати
пересіл
пересісти
пересістися
пересічка
пересіяти
перескаком
перескакувати
перескаржити
перескік
пересклити
перескоком
перескочити
переслабувати
переславити
переслати
переслідувати
переслухати
пересмажити
пересмажувати
пересмалити
пересмалювати
пересмердіти
пересмикати
пересмикнути
пересміхатися
пересміяти
пересміятися
пересмолити
пересмуга
пересмуткувати
пересниця
переснувати
пересовувати
Березонька, березочка, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Буря, -рі, ж. Буря. Чорне море вітер-буря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Виляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. ІІІ. 197.
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312.
Змлоїти, -лою, -їш, гл. Истомить. Зима, ді, мя зморозила, а літо змлоїло. Гол. II. 425.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Нас спонсорують: