Дадекой, дадеколи нар. Иногда.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Згальмува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Сбиться съ толку, свихнуться. Далі що йому робити? Зовсім згальмувався: як ні за що стало пити — гавкати нанявся.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась.
Лю́тер, -тра, м. = лютор.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья.
Умерлець, умерця, м. Мертвець.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.