Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L.
Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку.
Почубитися, -блюся, -бишся, гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.