Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігання
побігати
побігати 2
побігач
побігачка
побігашки
побігеньки
побігнути
побігти
побігуця
побігущий
побіда
побідаш
побіденний
побіденник
побідити
побідити 2
побідкатися
побідник
побідніти
побіднішати
побідувати
побіждати
побій
побіл
побілити
побілитися
побілілий
побіліти
побілішати
побілка
побілувати
побіль
побільшати
побільший
побільшити
побілювання
побіля
побіляти
побір
побірати
побіратися
побірець
побірниці
побірчий
побіснуватися
побіч
побічниця
побічній
побіяти
поблаголовити
поблагословитися
поблекнути
поближчати
поближче
поблизити
поблизнити
поблизничити
поблизу
поблизький
поблизько
поблискати
поблискувати
поблідлий
побліднути
поблудити
поблудитися
поблудний
поблукати
побляклий
поблякнути
побовтати
побовтатися
побоєць
побожеволіти
побожити
побожитися
побожкати
побожний
побожність
побожно
поболіти
поболітися
поболювати
поборгувати
поборець
побородник
поборозняк
поборонити
побороти
поборотися
поборсень
побосіти
побочень
побочина
побочкати
побояринувати
побоятися
побратати
побрататися
побрати
побратим
побратимець
побратимко
побратимство
побратися
побреніти
побренькати
побренькач
побренькувати
побрести
побрехати
побрехенька
побридки
побриднути
побрижитися
побриндзати
побришкати
побріхувати
побродити
Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. І. 7. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Великодній, -я, -є. Пасхальный. Маруся у великодню суботу сама вчинила паску. Кв. І. 67. великодні свята, святки. Свѣтлый праздникъ, свѣтлая недѣля.
Відлюбити, -блю, -биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. Н. п.
Годиночка, -ки, ж. Ум. отъ година.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Ном. № 953. Польова картопля краща, ніж городня. Н. Вол. у. Гарне, як мак городній. Ном. № 8446. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ! Н. Вол. у.
Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Поглядати, -да́ю, -єш, гл. Посматривать, поглядывать, взглядывать. Не поглядай, серце, на других. Мет. 54.
Поодд.. Cм. повідд..
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2. Желех.
Нас спонсорують: