Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігання
побігати
побігати 2
побігач
побігачка
побігашки
побігеньки
побігнути
побігти
побігуця
побігущий
побіда
побідаш
побіденний
побіденник
побідити
побідити 2
побідкатися
побідник
побідніти
побіднішати
побідувати
побіждати
побій
побіл
побілити
побілитися
побілілий
побіліти
побілішати
побілка
побілувати
побіль
побільшати
побільший
побільшити
побілювання
побіля
побіляти
побір
побірати
побіратися
побірець
побірниці
побірчий
побіснуватися
побіч
побічниця
побічній
побіяти
поблаголовити
поблагословитися
поблекнути
поближчати
поближче
поблизити
поблизнити
поблизничити
поблизу
поблизький
поблизько
поблискати
поблискувати
поблідлий
побліднути
поблудити
поблудитися
поблудний
поблукати
побляклий
поблякнути
побовтати
побовтатися
побоєць
побожеволіти
побожити
побожитися
побожкати
побожний
побожність
побожно
поболіти
поболітися
поболювати
поборгувати
поборець
побородник
поборозняк
поборонити
побороти
поборотися
поборсень
побосіти
побочень
побочина
побочкати
побояринувати
побоятися
побратати
побрататися
побрати
побратим
побратимець
побратимко
побратимство
побратися
побреніти
побренькати
побренькач
побренькувати
побрести
побрехати
побрехенька
побридки
побриднути
побрижитися
побриндзати
побришкати
побріхувати
побродити
Мняки́й Cм. м'який.
Набо́рсати, -саю, -єш, гл. 1) Нанизать. Шух. І. 130. 2) Напутать (нитокъ). Ото скільки ниток наборсала. Харьк. г.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Перемурувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
Побит, -ту, м. 1) Бытъ. Чорноморський побит. 2) Образъ, способъ. Яким би побитом спастися? Котл. Ен. VI. 83. А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. Рудч. Ск. II. 148. з якого побиту. Съ какой стати? З якого ж побиту мені вас обманювати? Котл. Н. П. 372.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Н. Вол. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.
Нас спонсорують: