Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігання
побігати
побігати 2
побігач
побігачка
побігашки
побігеньки
побігнути
побігти
побігуця
побігущий
побіда
побідаш
побіденний
побіденник
побідити
побідити 2
побідкатися
побідник
побідніти
побіднішати
побідувати
побіждати
побій
побіл
побілити
побілитися
побілілий
побіліти
побілішати
побілка
побілувати
побіль
побільшати
побільший
побільшити
побілювання
побіля
побіляти
побір
побірати
побіратися
побірець
побірниці
побірчий
побіснуватися
побіч
побічниця
побічній
побіяти
поблаголовити
поблагословитися
поблекнути
поближчати
поближче
поблизити
поблизнити
поблизничити
поблизу
поблизький
поблизько
поблискати
поблискувати
поблідлий
побліднути
поблудити
поблудитися
поблудний
поблукати
побляклий
поблякнути
побовтати
побовтатися
побоєць
побожеволіти
побожити
побожитися
побожкати
побожний
побожність
побожно
поболіти
поболітися
поболювати
поборгувати
поборець
побородник
поборозняк
поборонити
побороти
поборотися
поборсень
побосіти
побочень
побочина
побочкати
побояринувати
побоятися
побратати
побрататися
побрати
побратим
побратимець
побратимко
побратимство
побратися
побреніти
побренькати
побренькач
побренькувати
побрести
побрехати
побрехенька
побридки
побриднути
побрижитися
побриндзати
побришкати
побріхувати
побродити
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Златогла́вий, -а, -е. = злотоглавий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий. K. МБ. X. 12.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Обіходити, -джу, -диш, сов. в. обійти, -йду, -деш, гл. 1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Мет. 60. Я ж тії річеньки та кругом обійшла. Чуб. V. 539. 2) Объ одеждѣ: сходиться. Cм. обходити.
Повиточувати, -чую, -єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Птукавка, -ки, ж. = птукач. Вх. Лем. 458.
Розгниватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розгни́тися, -ниюся, -єшся, гл. Загниваться, зашиться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розшилася. Харьк.