Забреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори.
Копійчина, -ни, м.
1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною.
2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.