Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько. МВ. (О. 1862. ІІІ. 75).
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
Коліївщина, -ни, ж. Гайдамаччина. Батько діда просить, щоб той росказав про коліївщину, як колись бувало, як Залізняк, Гонта ляхів покарав. Шевч. 205.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Наборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. наборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл.ті́сто. Посыпать мукой тѣсто, чтобы оно не липло къ столу. Конст. у.
Отощати, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали. Чуб. V. 1058.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят). Грин. II. 5.
Нас спонсорують: