Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Білозірець, -рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194.
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. ІІІ. 196.
Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Чуб. І. 143. Одділив йому половину царства. Рудч. Ск. II. 75.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хмельн. 65.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Обшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обшити, -шию, -єш, гл. 1) Обшивать, обшить. 2)кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Гол. Хто мене буде обшивать? Мил. 221. 3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Чуб. VII. 404. Церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65.
Полупанок, -нка, м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Кв. Данта старого полупанком нашим, можна здивувать. Шевч. З65.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Учесати, -шу, -шеш, гл. 1) Расчесать, вычесать. 2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ. 3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше. Ном. № 10420. 4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! О. 1861. X. 34. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів. Мнж. 119.
Нас спонсорують: