Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Острахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. МВ. (О. 1862. І. 87). Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Мнж. 19. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі. Мет. 184.
Повідщипувати, -пую, -єш, гл. Отщипнуть (во множествѣ). Не забудь же, поодщипуй довгі корінці в росаді, а то капуста дратиметься вгору. Славяносерб. у.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.
Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Черствак, -ка, м. Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.
Нас спонсорують: