Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Дзвоне́ць, -нця́, м. 1) = Дзвінок 1. 2) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Мет. 222. Увійшовши в школу, навчав. Єв. Мр. І. 21. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. 21. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Просапати Cм. просапувати.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід. Ном. № 9173.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84. 5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. товстенький, товстесенький.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Нас спонсорують: