Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Викладаний, -а, -е. О воротникѣ шубы: отложной. Гол. Од. 18.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454. 3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора. К. ПС. 113.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Ремінний, -а, -е. Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ном. № 2578. Ремінний батіг. Чуб. V. 472.
Рип! IIмеж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Г. Барв. 198. Чую — рип! МВ. І. 111. Рип у хату. Левиц. І. 104.
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило. АД. І. 171.
Тріпу меж. для выраженія момента трепанія, для выраженія продолжительности трепанія или трепетанія. Риба тріпу-тріпу. Шейк.
Нас спонсорують: