Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст.
Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти.
Масля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ маслянка.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. Як би так малось, як не мається, так що б то було! А малась воля, малась сила! Як би малась сила! День той малось свято. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Малося йти в город, та дощ не пустив. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Окрушка, -ки, ж. — хліба. Объѣдокъ; ломтикъ, кусочекъ хлѣба.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Назад, ринде, завтра пятниця. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть.
Суперечник, -ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш.