Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Висікатися, -каюся, -єшся, сов. в. висіктися, -січуся, -чешся, гл. Сѣчься, посѣчься. Грива коневі геть висіклася.
Картоплище, -ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля. Кіев. г. Вас. 196.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене. (Загадка: колеса).
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Левиц. Пов. 289. Люде тікають з поля, усі поперелякуються. Ком. І. 42.
Присвящуватися, -щуюся, -єшся, гл. = присвячуватися. Тоді люде присвящувались, а тепер хай присвятиться. Лебед. у.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.
Унадитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.
Нас спонсорують: