Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Зава́дити Cм. і заважати.
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Ранш нар. = раніш. Сьогодні ранш ніж учора зібрались судящі. Кв. II. 250. Ум. раншенько. Г. Барв. 150.
Сал, -лу, м. При ловлѣ рыбы: все пространство воды или льда, захваченное сѣтями. Поп. 100.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Нас спонсорують: