Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Броварь, -ря, м. = броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10.
Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли. Н. п.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Да-ба! меж. = Та ба!
Дря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. І. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. МПр. 112. 2) Царапать, плохо писать.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити. Кв. (О. 1861. V. 22).
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор. Левиц. І. 136.
Нас спонсорують: