Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Алма́з, -зу, м. Алмазъ, брилліантъ. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії. Шевч. 428.
Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.
Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой. Kolb. І. 86.
Підбій, -бою, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Старопілля, -ля, с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі. Черн. г.
Умилосердитися, -джуся, -дишся, гл.
Нас спонсорують: