Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
Незавважливо нар. = незавважно. Пісенька якось незавважливо ввірветься..., а Галя засипа в меншого брата на руках. МВ. ІІІ. 68.
Переплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переплестися, -ту́ся, -тишся, гл. Переплетаться, переплестися.
Підпастися, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Наѣсться немного, пасясь. 2) Наѣсться немного. Ну, моя дитиночко, підпасись. КС. 1882. IX. 459.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть. Чуб. І. 101.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Нас спонсорують: