Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Водило, -ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ. Сумск. у.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Захудыты, -джу, -дышъ, гл. Довести до худобы. Захуджени волы. Черк. у.
Зломок, мку, м. Обломокъ. Ум. зломочок. Шаблю поламали недавно та поробили ножі, а один зломочок товщенький такий брали на весілля. О. 1862. V. 87. Се мабуть невеличкий зломочок якогось давнюю широкого оповідання. О. 1862. V. 91.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Нас спонсорують: