Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Розбишацьке буяння. І гласу Божого не чули за буянням 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума.
Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Зміїне сало. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ.
Курочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка.
2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки.
Одмінча, -чати, с. = відмінча.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. Говорить, помісь співає.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору.
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
