Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подуха

Подуха, -хи, ж. Духота. Желех. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУХА"
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Ківетора, -ри, ж. Половина тальби. Шух. І. 182.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Попаденко, -ка, м. Сынъ попадьи.
Потоваришити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлаться товарищемъ, сойтись. Яким зовсім потоваришив з о. Хведором. Левиц. І. 463.
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає. Волч. у.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.