Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подуха

Подуха, -хи, ж. Духота. Желех. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУХА"
Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Бе! Базю-Бе!, меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений. Вх. Лем. 417.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Покомизитися, -жуся, -зишся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.
Порозвідувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розвідати, но во множествѣ.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе. Шейк.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.