Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Дму́чка, -ки, ж. Скопленіе вѣтровъ въ животѣ запоръ.
Поначитувати, -тую, -єш, гл. Вычитать (во множествѣ).
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Прихвачувати, -чую, -єш, сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить.
П'янчити, -чу, -чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. І хочуть знати, що від речника почують. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. Сеймові речники. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні.
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
