Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полатати
полаторжитися
полатух
полаштувати
полаяти
полаятися
поле
полегкарь
полегкий
полегкість
полеглий
полегом
полегти
полегчати
полегчати 2
полегшіння
поледачитися
поледащіти
поледиця
поледівка
поледовиця
полежай
полежак
полежака
полежань
полежати
полежаха
полежій
полекшати
полементувати
поленичник
поленько
полестатися
полетіти
полечко
полива
поливайка
поливайчик
поливальник
поливальниця
поливаний
поливанка
поливати
поливка
поливо
поливочка
полив'яний
полив'яник
полигати
полигатися
полигатися 2
полигач
полизати
полизач
полизькати
полик
полик 2
полин
полинати
полинець
полинівка
полиночок
полинути
полинчик
полинь
полиняти
полисіти
полискування
полискувати
полистуватися
полити
политися
полихословити
полицейник
полиція
полиціян
полиця
поличка
поличчя
полишити
полібічок
полівити
полівка
поліг
поліж
поліжниця
полізти
полізун
полій
полікарювати
полільник
полільницький
полільниця
полім'я
полінивий
поління
поліно
полінуватися
поліняка
поліпити
поліпшати
поліпшення
поліпшити
поліпшувати
полісся
полісун
полісюк
політ
політати
політика
політикуватися
політичний
політник
політниця I
політниця II
політок
поліття
поліття 2
політура
політуха
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці. Г. Барв. 419.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один. Грин. III. 36.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Слонятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Козел. у. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється. Макс.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться. Вх. Зн. 70.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер. Рудч. Ск. Н. 15.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Шевч. 19. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. Гн. II. 28. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35). 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! Ном. № 5443. 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Ном. X. 6328. Цікавий, як циган до бджіл. Ном. № 6515. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. Чуб. І. 154. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.
Нас спонсорують: