Джє́мори мн. Густой кустарникъ. Воли пасуться низом.... джєморами, — гущавинами з корчів.
Доспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов.
2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки.
3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі.
4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши.
5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. І признаки навіть нема теперки, що був став.
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Цоркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цоркнути, -кну, -неш, гл.
1) = цокати, цокнути.
2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі.