Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полатати
полаторжитися
полатух
полаштувати
полаяти
полаятися
поле
полегкарь
полегкий
полегкість
полеглий
полегом
полегти
полегчати
полегчати 2
полегшіння
поледачитися
поледащіти
поледиця
поледівка
поледовиця
полежай
полежак
полежака
полежань
полежати
полежаха
полежій
полекшати
полементувати
поленичник
поленько
полестатися
полетіти
полечко
полива
поливайка
поливайчик
поливальник
поливальниця
поливаний
поливанка
поливати
поливка
поливо
поливочка
полив'яний
полив'яник
полигати
полигатися
полигатися 2
полигач
полизати
полизач
полизькати
полик
полик 2
полин
полинати
полинець
полинівка
полиночок
полинути
полинчик
полинь
полиняти
полисіти
полискування
полискувати
полистуватися
полити
политися
полихословити
полицейник
полиція
полиціян
полиця
поличка
поличчя
полишити
полібічок
полівити
полівка
поліг
поліж
поліжниця
полізти
полізун
полій
полікарювати
полільник
полільницький
полільниця
полім'я
полінивий
поління
поліно
полінуватися
поліняка
поліпити
поліпшати
поліпшення
поліпшити
поліпшувати
полісся
полісун
полісюк
політ
політати
політика
політикуватися
політичний
політник
політниця I
політниця II
політок
поліття
поліття 2
політура
політуха
Безбілетний, -а, -е. Безпаспортный. А писарь маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.
Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Н. п. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Вас. 152. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292. Ум. си́тничок.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.
Нас спонсорують: