Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полатати
полаторжитися
полатух
полаштувати
полаяти
полаятися
поле
полегкарь
полегкий
полегкість
полеглий
полегом
полегти
полегчати
полегчати 2
полегшіння
поледачитися
поледащіти
поледиця
поледівка
поледовиця
полежай
полежак
полежака
полежань
полежати
полежаха
полежій
полекшати
полементувати
поленичник
поленько
полестатися
полетіти
полечко
полива
поливайка
поливайчик
поливальник
поливальниця
поливаний
поливанка
поливати
поливка
поливо
поливочка
полив'яний
полив'яник
полигати
полигатися
полигатися 2
полигач
полизати
полизач
полизькати
полик
полик 2
полин
полинати
полинець
полинівка
полиночок
полинути
полинчик
полинь
полиняти
полисіти
полискування
полискувати
полистуватися
полити
политися
полихословити
полицейник
полиція
полиціян
полиця
поличка
поличчя
полишити
полібічок
полівити
полівка
поліг
поліж
поліжниця
полізти
полізун
полій
полікарювати
полільник
полільницький
полільниця
полім'я
полінивий
поління
поліно
полінуватися
поліняка
поліпити
поліпшати
поліпшення
поліпшити
поліпшувати
полісся
полісун
полісюк
політ
політати
політика
політикуватися
політичний
політник
політниця I
політниця II
політок
поліття
поліття 2
політура
політуха
Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Пані, -ні, ж. нескл. Барыня, госпожа. Неначе пані превелика. Гліб. Сама Череваниха була пані ввічлива. К. ЧР. 39. При фамиліи, родственномъ или служебномъ титулѣ и пр. прибавляется изъ вѣжливости, какъ русск.: госпожа. Пані Барабашева, гетьманова молодая! АД. II. 5. Съ притяж. мѣст. или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность мужчинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: жена. Приїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані. Котл. Ен. II. 39.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ном. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Чуб. V. 549. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. Чуб. II. 54. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. Мир. ХРВ. 167. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. О. 1862. IX. 106. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину. О. 1862. І. 39.
Повторний, -а, -е. Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ. МУЕ. III. 57.
Попідрізувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и підрізати, но во множествѣ.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224.
Слиз, -зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. І. 11.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.
Нас спонсорують: