Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абрюкати

Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКАТИ"
Безсилка, -ки, ж. Безсильная женщина. Ум. безсилочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмідя страшного? МВ. ІІІ. 144.
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Зсунути, -ся. Cм. зсовувати, -ся.
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва.  
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців. Г. Барв. 351.
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.