Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абрюкати

Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКАТИ"
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Черк. у. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога. МВ. ІІ. 164.
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих. Гол. І. 189.
Капарства, -ви, ж. = капестра. Вх. Зн. 24.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований. К. (О. 1861. VI. 30).
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл. 1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Мет. 146. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Чуб. III. 470. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував. Мил. 45. 3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали. Чуб. V. 802.
Удруге нар. Вторично, во второй разъ. П'ятниця вдруге не трапиться. Ном. № 5930.
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.