Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

Безл. —глаголъ безличный.

Бердич. у. —Бердичевскій уѣздъ.

Богод. у. —Богодуховскій уѣздъ.

Борз. у. —Борзенскій уѣздъ.

Брацл. у. —Брацлавскій уѣздъ.

Васильк. у. —Васильковскій уѣздъ.

Галиц. —Галиція.

Гл. —глаголъ.

Гуцул. —Гуцульщина.

Донск. об. —Донская область.

Екат., Екатер. у. или г. —Екатеринославскій уѣздъ или Екатеринославская губернія.

Ж. —имя существительное женскаго рода.

Житом. у —Житомірскій уѣздъ.

Зміев. у. —Зміевскій уѣздъ.

Зоол. —названіе зоологическое.

Камен. у. —Каменецкій уѣздъ.

Канев. у. —Каневскій уѣздъ.

Кіевск. у., -г. —Кіевскій уѣздъ, — губернія.

Конст. у., Константиногр. у. —Константиноградскій уѣздъ.

Кременч. у. —Кременчугскій уѣздъ.

Кролев. у. —Кролевецкій уѣздъ.

Ласк. —выраженіе ласкательное.

Лебед. у —Лебединскій уѣздъ.

Лохв. у. —Лохвицкій уѣздъ.

Лубен. у. —Лубенскій уѣздъ

М —имя существительное мужескаго рода.

Меж. —междометіе.

Мирг. у. —Миргородскій уѣздъ.

Міусск. окр. —Міусскій округъ.

Мн. —множественное число.

Могил. у. —Могилевскій уѣздъ Подольской губерніи.

Мѣст. —мѣстоименіе.

Нар. —нарѣчіе.

Насѣк. —насѣкомое.

Нескл. —имя несклоняемое.

Н. Вол. у. —Новградъ-Волынскій уѣздъ.

Новомоск. у. —Новомосковскій уѣздъ.

Н. П., Нп. —народная пѣсня.

Нѣжин у. —Нѣжинскій уѣздъ.

Об. —имя существительное общаго рода.

О. в., Одн. в. —однократный видъ.

Одесс. у. —Одесскій уѣздъ.

Павлогр. у. —Павлоградскій уѣздъ.

Переясл. у. —Переяславскій уѣздъ.

Пирят. у. —Пирятинскій уѣздъ.

Подольск. г. —Подольская губернія.

Полт. г. —Полтавская губернія.

Посл. —народная пословица.

Пред. —предлогъ.

Пт. —птица.

Радом. у. —Радомышльскій уѣздъ.

Раст. —растеніе.

С. —имя существительное средняго рода.

С. в., сов. в. —совершенный видъ.

Сз. —союзъ.

Славян. у. —Славяносербскій уѣздъ.

См. —смотри.

Соб. —имя собирательное.

Сум. у., Сумск. у. —Сумской уѣздъ.

Таврич. г. —Таврическая губернія.

Терск. обл. —Терская область.

Ув. —имя увеличительное.

Угор. —Угорщина

Ум. —имя уменшительное.

Харьк., Харьк. у., Харьк. г. —Харьковскій уѣздъ, Харьковская Херс. у., Херс. г. — Херсонскій уѣздъ, Херсонская губернія.

Хот., Хотин. у. —Хотинскій уѣздъ.

Черк. у. —Черкасскій уѣздъ.

Черниг. у., -г. —Черниговскій уѣздъ, — губернія.

Черном. —Кубанская область.

Чис. —имя числительное.

 

Бакаляр, -ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. І. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. І. 231.
Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, — одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76).
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Ном. № 5336. Заманулось їсти старенькій. Г. Барв. 370.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Поперенівечувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перенівечити, но во множествѣ.
Попересмажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Пережариться. Чому ж ти й не заглянула в піч? Глянь, як качки попересмажувались. Кіевск. у.
Порозвідувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розвідати, но во множествѣ.
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Фосувати, -сую, -єш, гл. Прорѣзывать канавами. Ґрунта фосовані. Вх. Лем. 477.
Шарий, -а, -е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у. 2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода. Лебед. у. 3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное. Грин. II. 308.