Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

Безл. —глаголъ безличный.

Бердич. у. —Бердичевскій уѣздъ.

Богод. у. —Богодуховскій уѣздъ.

Борз. у. —Борзенскій уѣздъ.

Брацл. у. —Брацлавскій уѣздъ.

Васильк. у. —Васильковскій уѣздъ.

Галиц. —Галиція.

Гл. —глаголъ.

Гуцул. —Гуцульщина.

Донск. об. —Донская область.

Екат., Екатер. у. или г. —Екатеринославскій уѣздъ или Екатеринославская губернія.

Ж. —имя существительное женскаго рода.

Житом. у —Житомірскій уѣздъ.

Зміев. у. —Зміевскій уѣздъ.

Зоол. —названіе зоологическое.

Камен. у. —Каменецкій уѣздъ.

Канев. у. —Каневскій уѣздъ.

Кіевск. у., -г. —Кіевскій уѣздъ, — губернія.

Конст. у., Константиногр. у. —Константиноградскій уѣздъ.

Кременч. у. —Кременчугскій уѣздъ.

Кролев. у. —Кролевецкій уѣздъ.

Ласк. —выраженіе ласкательное.

Лебед. у —Лебединскій уѣздъ.

Лохв. у. —Лохвицкій уѣздъ.

Лубен. у. —Лубенскій уѣздъ

М —имя существительное мужескаго рода.

Меж. —междометіе.

Мирг. у. —Миргородскій уѣздъ.

Міусск. окр. —Міусскій округъ.

Мн. —множественное число.

Могил. у. —Могилевскій уѣздъ Подольской губерніи.

Мѣст. —мѣстоименіе.

Нар. —нарѣчіе.

Насѣк. —насѣкомое.

Нескл. —имя несклоняемое.

Н. Вол. у. —Новградъ-Волынскій уѣздъ.

Новомоск. у. —Новомосковскій уѣздъ.

Н. П., Нп. —народная пѣсня.

Нѣжин у. —Нѣжинскій уѣздъ.

Об. —имя существительное общаго рода.

О. в., Одн. в. —однократный видъ.

Одесс. у. —Одесскій уѣздъ.

Павлогр. у. —Павлоградскій уѣздъ.

Переясл. у. —Переяславскій уѣздъ.

Пирят. у. —Пирятинскій уѣздъ.

Подольск. г. —Подольская губернія.

Полт. г. —Полтавская губернія.

Посл. —народная пословица.

Пред. —предлогъ.

Пт. —птица.

Радом. у. —Радомышльскій уѣздъ.

Раст. —растеніе.

С. —имя существительное средняго рода.

С. в., сов. в. —совершенный видъ.

Сз. —союзъ.

Славян. у. —Славяносербскій уѣздъ.

См. —смотри.

Соб. —имя собирательное.

Сум. у., Сумск. у. —Сумской уѣздъ.

Таврич. г. —Таврическая губернія.

Терск. обл. —Терская область.

Ув. —имя увеличительное.

Угор. —Угорщина

Ум. —имя уменшительное.

Харьк., Харьк. у., Харьк. г. —Харьковскій уѣздъ, Харьковская Херс. у., Херс. г. — Херсонскій уѣздъ, Херсонская губернія.

Хот., Хотин. у. —Хотинскій уѣздъ.

Черк. у. —Черкасскій уѣздъ.

Черниг. у., -г. —Черниговскій уѣздъ, — губернія.

Черном. —Кубанская область.

Чис. —имя числительное.

 

Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Вид, -ду, м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. І. 63. 2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. Ум. видок, видочок.
Відножина, -ни, ж. = віднога. Міусск. окр.
Гости́стий, -а, -е = Остистий. О мѣхѣ: имѣющій длинныя шерстинки. Гостиста шкура. Н. Вол. у.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити. Желех.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки. Вх. Пч. І. 10.
Куратор, -ра, м. Лицо при церкви, соотвѣтствующее по своимъ обязанностямъ церковному старостѣ. Вх. Лем. 430.
Настрашувати, -шую, -єш, сов. в. настраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напугивать, напугать. Цю ніч так мене настрашило: ходить ти й ходить щось попід вікнами. Черниг. у. Я тепер так дивлюся, щоб не було іскри в попелі, бо мене вже настрашило: висипала попіл під пліт та й байдуже; аж вихожу, а з-під плоту курить, — уже займається. Черниг. г. Я свою дочку собаками настрашила, щоб на вулицю не вибігала. Черниг. у.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки. АД. І. 114.
Пір'їна, -ни, ж. = пірина. Ном., стр. 292, № 63. Ум. пір'ї́нка.