Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

Безл. —глаголъ безличный.

Бердич. у. —Бердичевскій уѣздъ.

Богод. у. —Богодуховскій уѣздъ.

Борз. у. —Борзенскій уѣздъ.

Брацл. у. —Брацлавскій уѣздъ.

Васильк. у. —Васильковскій уѣздъ.

Галиц. —Галиція.

Гл. —глаголъ.

Гуцул. —Гуцульщина.

Донск. об. —Донская область.

Екат., Екатер. у. или г. —Екатеринославскій уѣздъ или Екатеринославская губернія.

Ж. —имя существительное женскаго рода.

Житом. у —Житомірскій уѣздъ.

Зміев. у. —Зміевскій уѣздъ.

Зоол. —названіе зоологическое.

Камен. у. —Каменецкій уѣздъ.

Канев. у. —Каневскій уѣздъ.

Кіевск. у., -г. —Кіевскій уѣздъ, — губернія.

Конст. у., Константиногр. у. —Константиноградскій уѣздъ.

Кременч. у. —Кременчугскій уѣздъ.

Кролев. у. —Кролевецкій уѣздъ.

Ласк. —выраженіе ласкательное.

Лебед. у —Лебединскій уѣздъ.

Лохв. у. —Лохвицкій уѣздъ.

Лубен. у. —Лубенскій уѣздъ

М —имя существительное мужескаго рода.

Меж. —междометіе.

Мирг. у. —Миргородскій уѣздъ.

Міусск. окр. —Міусскій округъ.

Мн. —множественное число.

Могил. у. —Могилевскій уѣздъ Подольской губерніи.

Мѣст. —мѣстоименіе.

Нар. —нарѣчіе.

Насѣк. —насѣкомое.

Нескл. —имя несклоняемое.

Н. Вол. у. —Новградъ-Волынскій уѣздъ.

Новомоск. у. —Новомосковскій уѣздъ.

Н. П., Нп. —народная пѣсня.

Нѣжин у. —Нѣжинскій уѣздъ.

Об. —имя существительное общаго рода.

О. в., Одн. в. —однократный видъ.

Одесс. у. —Одесскій уѣздъ.

Павлогр. у. —Павлоградскій уѣздъ.

Переясл. у. —Переяславскій уѣздъ.

Пирят. у. —Пирятинскій уѣздъ.

Подольск. г. —Подольская губернія.

Полт. г. —Полтавская губернія.

Посл. —народная пословица.

Пред. —предлогъ.

Пт. —птица.

Радом. у. —Радомышльскій уѣздъ.

Раст. —растеніе.

С. —имя существительное средняго рода.

С. в., сов. в. —совершенный видъ.

Сз. —союзъ.

Славян. у. —Славяносербскій уѣздъ.

См. —смотри.

Соб. —имя собирательное.

Сум. у., Сумск. у. —Сумской уѣздъ.

Таврич. г. —Таврическая губернія.

Терск. обл. —Терская область.

Ув. —имя увеличительное.

Угор. —Угорщина

Ум. —имя уменшительное.

Харьк., Харьк. у., Харьк. г. —Харьковскій уѣздъ, Харьковская Херс. у., Херс. г. — Херсонскій уѣздъ, Херсонская губернія.

Хот., Хотин. у. —Хотинскій уѣздъ.

Черк. у. —Черкасскій уѣздъ.

Черниг. у., -г. —Черниговскій уѣздъ, — губернія.

Черном. —Кубанская область.

Чис. —имя числительное.

 

Безпотрібний, -а, -е. Ненужный, излишній.
Білля, -ля, с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. Cм. набілля.
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Да́ві нар. Сегодня утромъ. Вх. Зн. 14.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. КС. 1891. V. 207. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. І. 24.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.