Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Сонечко гай золотило.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм.
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл.
1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Насилу десять чоловіка його подужали.
2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Ужака, -ки, м. = вужака.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав.