Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Cм. деринник.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл.
1) Cм. скупати.
2) Cм. скуповувати.
3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку.
Топа, -пи, ж. = тупа. Де коза топою, там жито копою.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.
Шуткування, -ня, с. Шутки. Се не іграшки, а шуткування.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна.