Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей.
Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний.
Надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Погляну я у віконце.
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла.
Простирати, -ра́ю, -єш, сов. в. просте́рти, -тру, -ре́ш, гл.
1) Разстилать, разостлать, простилать, простлать. Він зараз простер їм на лаву простирало біле.
2) Протягивать, протянуть. Руці свої простираєте.
3) Распускать, распустить, распростереть. Почав зараз жучок крильці простирати: «Полечу, піднесуся».
Труд, -да, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Труда великого се діло стало. На чужий труд ласий не будь. 2) = трут = трутень.