Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється.
Заливни́й, -а́, -е́. 1) О смѣхѣ: сильный, перекатистый. Почувся її заливний... регіт. 2) О дождѣ: проливной. Заливний дощ був у нас позавчора.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії.
Зрілко, -ка, с. = здрінка.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути.
Оборотянипя, -ці, ж. Пшено оборонене, но еще не віяне и не глажене.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували.