Брость, -ти, ж.
1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні.
2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости.
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. запрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Нового не запроваджай, старовини держись.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. 2) = плець. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече.
2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Щербак, -ка, м.
1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи.
2) Родъ растенія.