Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообмолочувати
пообморочувати
пообмотувати
пообмочувати
пообмощувати
пообмуровувати
пообнімати
пообніматися
пообносити
пообнюхувати
пообомлівати
пообороняти
пооборонятися
пообпадати
пообпалювати
пообпалюватися
пообпарювати
пообпарюватися
пообпасинковувати
пообпаскуджувати
пообпаскуджуватися
пообпивати
пообпиватися
пообписувати
пообпірати
пообпливати
пообплітати
пообплутувати
пообпльовувати
пообпоганювати
пообпоганюватися
пообполіскувати
пообполіскуватися
пообполювати
пообраховувати
пообривати
пообриватися
пообрівнювати
пообрізувати
пообрікатися
пооброблювати
пообробляти
пооброблятися
пообростати
пообрубувати
пообрушувати
пообсаджувати
пообсапувати
пообселювати
пообселюватися
пообсисатися
пообсівати
пообсіватися
пообсідати
пообсікати
пообскрібати
пообскубати
пообсмажувати
пообсмалювати
пообсмикувати
пообсміювати
пообсмоктувати
пообсмолювати
пообсновувати
пообставляти
пообстелювати
пообстригати
пообстругувати
пообстужувати
пообступати
пообсушувати
пообсушуватися
пообтавати
пообтикати
пообтикатися
пообтинати
пообтирати
пообтісувати
пообтовкувати
пообтоптувати
пообточувати
пообтріпувати
пообтріпуватися
пообтрощувати
пообтрушувати
пообтрушуватися
пообтягати
пообувати
пообуватися
пообхаркувати
пообхвачувати
пообхлюпувати
пообхоплювати
пообцвяховувати
пообціловувати
пообчернювати
пообчикрижувати
пообчищати
пообчищатися
пообчіркувати
пообчухрувати
пообшарпувати
пообшарпуватися
пообшивати
пообшиватися
пообшкрябувати
пообшмаровувати
пообшукувати
пооб'язувати
пооб'язуватися
поодб..
поодв..
поодг..
поодд..
поодж..
поодз..
поодинокий
поодинці
поодк..
поодл..
Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
На́прово нар. Наскоро, на скорую руку. Як шкода буде напрово продати хліб, то я заставлю у брата, або що. Павлогр. у.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Перелюбниця, -ці, ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. І. VI. 16.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. Н. Вол. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. І. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Череватіти, -тію, -єш, гл. 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.
Нас спонсорують: