Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскуплюватися
поскупувати
поскучати
послабати
послабити
послабіти
послабувати
пославити
пославка
посланець
посланиця
послання
послати I
послати II
послатися
послебізувати
послизнути
послизнутися
послизти
послинити
послі
послід
послідній
послідок
послідуватий
послідущий
посліпити
посліпитися
посліпнути
послонько
послувати
послуга
послуговувати
послугувати
послужанка
послужити
послужка
послух
послухання
послухати
послухатися
послухатор
послухач
послухняний
послухнянство
послушки
послушне
послушний
послушник
послушниця
послушничок
послюсарювати
посмагнути
посмажити
посмалити
посмачити
посмачніти
посмердіти
посмертити
посмертний
посмик
посмикати
посмирнішати
посмілішати
посміт
посміти
посмітити
посмітник
посміттюха
посмітюшок
посміх
посміхати
посміховисько
посміховище
посміхуватися
посмішенний
посмішка
посмішкувати
посмішкуватися
посмішливий
посмішний
посміятися
посмоктати
посмоктувати
посмолити
посмугувати
посмутити
посмутитися
посмуткувати
посмутніти
поснідання
поснідати
поснідкувати
посновиґати
поснувати
поснути
поснутися
поснядіти
пособа
пособачитися
пособити
пособкати
пособляти
пособлятися
пособник
пособниця
пособорувати
посовати
посоватися
посовиніти
посовіти
посовітувати
посовітуватися
посовом
посовувати
посовуватися
посокотитися
посол
посолити
посолодити
Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8. 2) Ягода. О. 1862. IX. 118. 3) = бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. бубу зробити. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб. Вх. Лем. 409.
Задзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зажурчать. Тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки. МВ. І. 28.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L. ЗЮЗО. І. 124.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий. Чуб. V. 497.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Циганщина, -ни, ж. Свадебный обрядъ во вторникъ (или среду), состоящій въ выпрашиваніи переодѣтыми (цыганами и пр.) свадебными гостями, различныхъ даяній, кот. потомъ пропиваются. Также: люди, кот. участвуютъ въ этомъ обрядѣ и самый добытый даянія. МУЕ. ІІІ. 170. Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збірається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у салдатський мундір, а пику умаже сажею, і тоді забірають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками. (Придя въ хату, переодѣтые играютъ роль цыганъ, танцуютъ, а остальные — выпрашиваютъ и крадутъ). Нациганять усячини, та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки. (Затѣмъ пируютъ). МУЕ. І. 155. (Полт.).
Нас спонсорують: