Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскуплюватися
поскупувати
поскучати
послабати
послабити
послабіти
послабувати
пославити
пославка
посланець
посланиця
послання
послати I
послати II
послатися
послебізувати
послизнути
послизнутися
послизти
послинити
послі
послід
послідній
послідок
послідуватий
послідущий
посліпити
посліпитися
посліпнути
послонько
послувати
послуга
послуговувати
послугувати
послужанка
послужити
послужка
послух
послухання
послухати
послухатися
послухатор
послухач
послухняний
послухнянство
послушки
послушне
послушний
послушник
послушниця
послушничок
послюсарювати
посмагнути
посмажити
посмалити
посмачити
посмачніти
посмердіти
посмертити
посмертний
посмик
посмикати
посмирнішати
посмілішати
посміт
посміти
посмітити
посмітник
посміттюха
посмітюшок
посміх
посміхати
посміховисько
посміховище
посміхуватися
посмішенний
посмішка
посмішкувати
посмішкуватися
посмішливий
посмішний
посміятися
посмоктати
посмоктувати
посмолити
посмугувати
посмутити
посмутитися
посмуткувати
посмутніти
поснідання
поснідати
поснідкувати
посновиґати
поснувати
поснути
поснутися
поснядіти
пособа
пособачитися
пособити
пособкати
пособляти
пособлятися
пособник
пособниця
пособорувати
посовати
посоватися
посовиніти
посовіти
посовітувати
посовітуватися
посовом
посовувати
посовуватися
посокотитися
посол
посолити
посолодити
Бухня, -ні, ж. Маленькая хата изъ плохого матеріала, съ незаконченной (съ боковой стороны?) крышей. Гн. І. 81. Шух. І. 112.
Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. К. Досв. 181. Заміж іти — не дощову годину перестоять. Ном. № 8851. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. Рудч. Ск. II. 102. 2) Дождливый. Дощове літо. Кролев. у. Вода дощова не солона. Ком. І. 16.
Жда́ний, -а, -е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба. Рудч. Ск. І. 88.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть. Чуб. І. 117.
Утворити, -рю, -риш, гл. 1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Рудч. Ск. ІІ. 169. Над усім його поставив, що рука твоя втворила. К. Псал. 15. 2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила. Гол.
Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Нас спонсорують: