Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Бендюжина, -ни, ж.
1) = бендюга 1 — 3.
2) Проститутка, развратница.
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Днюва́ння, -я, с. Дневаніе.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл.
1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію.
2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву.
3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Ой у Краснім на ставочку туман осідає.
4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль.
Паршивий, -а, -е. 1) = пархатий. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива.
2) Плохой, скверный.
Тім'я, -м'я, с. Темя. Тім'я не заросло. Ум. тім'ячко.