Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскуплюватися
поскупувати
поскучати
послабати
послабити
послабіти
послабувати
пославити
пославка
посланець
посланиця
послання
послати I
послати II
послатися
послебізувати
послизнути
послизнутися
послизти
послинити
послі
послід
послідній
послідок
послідуватий
послідущий
посліпити
посліпитися
посліпнути
послонько
послувати
послуга
послуговувати
послугувати
послужанка
послужити
послужка
послух
послухання
послухати
послухатися
послухатор
послухач
послухняний
послухнянство
послушки
послушне
послушний
послушник
послушниця
послушничок
послюсарювати
посмагнути
посмажити
посмалити
посмачити
посмачніти
посмердіти
посмертити
посмертний
посмик
посмикати
посмирнішати
посмілішати
посміт
посміти
посмітити
посмітник
посміттюха
посмітюшок
посміх
посміхати
посміховисько
посміховище
посміхуватися
посмішенний
посмішка
посмішкувати
посмішкуватися
посмішливий
посмішний
посміятися
посмоктати
посмоктувати
посмолити
посмугувати
посмутити
посмутитися
посмуткувати
посмутніти
поснідання
поснідати
поснідкувати
посновиґати
поснувати
поснути
поснутися
поснядіти
пособа
пособачитися
пособити
пособкати
пособляти
пособлятися
пособник
пособниця
пособорувати
посовати
посоватися
посовиніти
посовіти
посовітувати
посовітуватися
посовом
посовувати
посовуватися
посокотитися
посол
посолити
посолодити
Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Золотуха, -хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Пожадатися, -ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не потішаючись. МВ. ІІ. 75.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Нас спонсорують: