Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

птах
пташа
пташачий
пташачор
пташенька
пташеня
пташечка
пташина
пташиний
пташів'я
пташка
пташник
пташниця
пташня
пташок
пти
птиця
птиченя
птичий
птичка
птічко
птруту!
пту-гей-са!
птукавка
птукач
птуц!
пту-ча!
публіка
пувка
пуга 1
пуга 2
пугавій 2
пугання
пугарчик
пугарь
пугати
пугач
пугачевий
пугикати
пугикнути
пуговиця
пуголоватиця
пуголовач
пуголовиця
пуголовка
пуголовок
пугом
пугукнути
пугу-пугу!
пугутькало
пуґачі
пуд I
пуд II
пуджєтися
пуджівно
пудити
пудно
пудофет
пужак
пужално
пужина
пужиноватий
пужитися
пужка
пужливий
пужник
пузан
пузанок
пузанчик
пузань
пузатий
пузвеликий
пуздерко
пуздракуватий
пуздратий
пуздро
пуздря
пузиревий
пузиритися
пузирь
пузо
пузце
пук
пука
пукавка
пукал
пукалка
пукарити
пукарь
пукас
пукати
пукатий
пукатися
пукішка
пуклятий
пукнути
пукнястий
пуком
пукти
пуку!
пуль!
пулька
пульош
пульпак
пульцан
пульч
пульча
пулюкати
пуля
пуля 2
пуляк
пуляковий
пуляш
пумкати
пундик
пундиковий
пундюха
пундючитися
пуночка
пунтове
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.
Управлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. управитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться. Гаразд управились з мишами. Гліб. 2) Вставляться, вставиться.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Нас спонсорують: