Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
До́сі нар. 1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. 2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Я думав, що досі вже й пороблено все. 3) До сего мѣста.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. 5) Землянка? Cм. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий.
Подоживати, -ваємо, -єте, гл. Дожить (о многихъ).
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Росхідник, -ку, м. a) Arctostaphylos, Uva ursi Spreng. б) Sedum acre L. в) Glechoma hederacea L.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Горох самосій.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець.
Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Cм. хварба.