За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя.
Напри́сідки нар. = навприсядки.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко!
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать.
