Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подурнішати

Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРНІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРНІШАТИ"
Безконешник, -ка, м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Кілько Cм. кілька.
Наплеска́ти, -плещу́, -щеш, гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Потоншити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлать тоньше. Лебед. у.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Черном. Шалавсь увесь день по городу. Лохв. у. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУРНІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.