Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покривулити
покрик
покрикати
покрикнути
покрикувати
покритенько
покрити
покритка
покриття
покричати
покришечка
покришити
покришище
покришка
покрів
покрівавити
покрівавитися
покрівець
покрівля
покрівний
покрівський
покріпити
покріпляти
покріплятися
покріпний
покрова
покровений
покровка
покропивник
покропити
покроплення
покропляти
покружати
покружляти
покрупини
покруп'янка
покрутити
покрутитися
покрутнути
покруч
покувати
покувікати
покудкудакати
покудлати
покудовчити 1
покудовчити 2
покуйовдити
покукнути
покукурікати
покульбачити
покульгати
покулятися
покумання
покуматися
покумитися
покумувати
покундосити
покуняти
покуп
покупати
покупатися
покупець 2
покупити
покупі
покупка
покупляти
покупувати
покупчитися
покурити
покус
покуса
покусати
покусатися
покусчіцка
покут
покута
покутати
покутатися
покутє
покутник
покутниця
покутній
покуття
покутувати
покуть
покутя
покутянин
покуховарити
покуховне
покучерявити
покучерявіти
покучкурувати
покушання
покушати
покуштування
покуштувати
пола
полавочник
полагода
полагодити
полад
поладити
поладитися
поладнати
полаз
полазець
полазник
полазок
полазюка
поламання
поламати
поламатися
полапати
полапки
полапцем
поласкавішати
поласувати
поласуватися
полатайко
полатай-хата
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. ІІ. 174. Н. Вол. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. Шевч. 56. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Чуб. V. 1099. Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47).
Заба́рно нар. Медлительно.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Н. п. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.
Комірницький, -а, -е. 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Сухарь, -ря, м. Сухарь. Ум. сухарець, сухарик, сухарчик. Їж ти, сестро, сухарики. Чуб. V. 916. Що ж ти там їсти будеш? Ох, мамцю, сухарці. Грин. III. 620.
Нас спонсорують: