Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покривулити
покрик
покрикати
покрикнути
покрикувати
покритенько
покрити
покритка
покриття
покричати
покришечка
покришити
покришище
покришка
покрів
покрівавити
покрівавитися
покрівець
покрівля
покрівний
покрівський
покріпити
покріпляти
покріплятися
покріпний
покрова
покровений
покровка
покропивник
покропити
покроплення
покропляти
покружати
покружляти
покрупини
покруп'янка
покрутити
покрутитися
покрутнути
покруч
покувати
покувікати
покудкудакати
покудлати
покудовчити 1
покудовчити 2
покуйовдити
покукнути
покукурікати
покульбачити
покульгати
покулятися
покумання
покуматися
покумитися
покумувати
покундосити
покуняти
покуп
покупати
покупатися
покупець 2
покупити
покупі
покупка
покупляти
покупувати
покупчитися
покурити
покус
покуса
покусати
покусатися
покусчіцка
покут
покута
покутати
покутатися
покутє
покутник
покутниця
покутній
покуття
покутувати
покуть
покутя
покутянин
покуховарити
покуховне
покучерявити
покучерявіти
покучкурувати
покушання
покушати
покуштування
покуштувати
пола
полавочник
полагода
полагодити
полад
поладити
поладитися
поладнати
полаз
полазець
полазник
полазок
полазюка
поламання
поламати
поламатися
полапати
полапки
полапцем
поласкавішати
поласувати
поласуватися
полатайко
полатай-хата
Багатирь, -ря, м. 1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. ІІ. 21. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! МВ. І. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл. 2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору... Котл. Ен.
Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екатер. у. (Залюб.). Cм. витонути.
Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. І. 47. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. І. 20. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у.
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка.
Додивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. додиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. А дячки додивляються, читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. 2) Досматриваться, досмотрѣться, замѣчать, замѣтить. Ольга додивилась, що на тому молодому лиці не видко було й сліду сміху. Левиц. Пов. 137.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Чеберячка, -ки, ж. Родъ танца? Особый способъ выпиванія? Cм. чабарашки, чиберачки. Оттакої чеберячки! Ном. № 12482. Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: «Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!» Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою. Г. Барв. 179 — 180. Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили. Г. Барв. 183.
Шпігувати, -гую, -єш, гл. 1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована. 2) = шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь. Кіевск. у.
Нас спонсорують: