Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.  
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. Чуб. III. 427. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Перепійщина, -ни, ж. Подарки, дающіеся новобрачнымъ во время перепою 1. Kolb. І. 319.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia. Вх. Пч. II. 29.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Чамаришок, -шку, м. Раст. Myricaria (Tamarix) germanica. Вх. Лем. 481.
Нас спонсорують: