Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки.
Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Обполоти Cм. обполювати.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Укорачивать, укоротить.
2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю.