Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Біяк, -ка, м. 1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють. Черк. у. 2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Чуб. V. 1081. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88.
Кімса, -си, ж. 1) Кусокъ, комъ, напр., земли. Ном. № 10466. 2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Обвидніти, -ніє, гл. безл. Посвѣтлѣть (объ утрѣ). Як обвидніло трохи на дворі, зараз зібралися.... люде. Кв. І. 108.  
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Чуб. V. 549. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле. 2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі. Чуб. V. 962. 3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось. МВ. ІІ. 23. 4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива. Чуб. V. 222. 5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте? Мет. 444.
Пополякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Нас спонсорують: