Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Заклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Набить стѣну клинышками передъ обмазкой глины. 2) — в кайдани́. Заковать въ кандалы. Лихі люде закинули його в куну, та ще й заклинцювали в кайдани.
Зновити Cм. зновляти.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Ловіть, хату й новий тин.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Пороситися II, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: пороситься. А свиня лиш поросилась.
Протрясти, -су, -сеш, гл.
1) = протрусити.
2) Издержать. На цей позов він багато грошей протряс. В Чернігові аж п'ять кіп протряс.
Убірання, -ня, с.
1) Одѣваніе.
2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка.