Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Команиця, -ці, ж. 1) Трилистникъ, клеверъ, дятлина. На сім боці на толоці жовта команиця. Гол. II. 418. 2) Раст. Viola tricolor. Лв. 102.
Патя меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Прорізати Cм. прорізувати.
Супрутній, -я, -є.. — вітер Противный вѣтеръ. Мнж. 148.
Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин. II. 148. Тяжко зажурився. Шевч. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. Чуб. V. 44. На серці тяженько. Грин. ІІІ. 183.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений. Гн. І. 147. 2) Неискренній, лицемѣрный.
Нас спонсорують: