Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ. Конот. у. Желех.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. 1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ. 2)ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Св. Л. 227. Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. Грин. ІІІ. 510 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.
Нас спонсорують: