Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами. О. 1861. І. 265; 1862. I. 79.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Переписувати, -сую, -єш, сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл. 1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.
Ростовитий, -а, -е. Скоро растущій Верба — ростовите дерево. Міусск. окр. (Лобод.).
Тулумбас, -са, м. Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. Списи блищать, шапки рябіють, б'ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть. Греб. 343.
Угасати, -са́ю, -єш, сов. в. угаснути, -сну, -неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Грин. III. 216. Огонь не вгасає. Єв. Мр. ІX. 44.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Нас спонсорують: