Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїк
покоїти
покоїтися
покойовий
пококати
поколесне
поколещина
поколивати
поколисати
поколихати
поколихатися
поколихнути
поколихнутися
поколінниці
покоління
поколіти
поколодва
поколодне
поколоситися
поколоти
поколотися
поколошкати
поколупати
поколупатися
поколядувати
поколядь
покомизитися
поконати
поконвічний
покопання
покопати
покопирсати
покопити
покопотіти
покора
покоржавіти
покористувати
покористуватися
покорити
покорити 2
покоритися
покорм
покормити
покормитися
покоростявіти
покоротити
покороткий
покороткуватий
покорочати
покорочатися
покортіти
покорчити
покорчувати
покоряти
покорятися
покосарщина
покосити
покоситися
покот
покотело
покотигорошок
покотило
покотистий
покотисто
покотити
покотитися
покотом
покотьоло
покотющий
покохати
покохатися
покочистий
покочувати
покошинка
покошитися
покошкати
покошлати
покошлатіти
покоштувати
покощування
покощувати
покравати
покравцювати
покрагати
покрадаємо
покрадаємці
покрадати
покраденці
покрамарювати
покрапати
покрапати 2
покрапляти
покраса
покрасити
покрасти
покрастися
покрасувати
покрасуватися
покращати
покраяти
покревний
покревність
покрейта
покректати
покрепити
покреплювати
покресати
покрива
покривайлечко
покривайло
покривайниця
покривало
покривальниця
покриванка
покривання
покривати
покриватися
покривдити
покривити
покривитися
Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Воно, його, мѣст. 1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Шевч. 9. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. І. 11. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Г. Барв. 4. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне. 2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Шевч. 658. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять. Рудч. Ск.
Звіта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться, сказать привѣтствіе при встрѣчѣ. Ввійшли вони до хати, не уміли ся звітати. О. 1862. IV. 17.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Палимон, -на, м. Большая палка. Мнж. 188. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав. Староб. у.
Посвятити, -ся. Cм. посвячувати, -ся.
Протарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Протащить. 2) Пробарабанить.
Риболов, -ва, м. 1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити. Чуб. V. 891. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Слизько нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ном. № 8792. Ум. слизенько, слизьке́нько.
Нас спонсорують: