Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїк
покоїти
покоїтися
покойовий
пококати
поколесне
поколещина
поколивати
поколисати
поколихати
поколихатися
поколихнути
поколихнутися
поколінниці
покоління
поколіти
поколодва
поколодне
поколоситися
поколоти
поколотися
поколошкати
поколупати
поколупатися
поколядувати
поколядь
покомизитися
поконати
поконвічний
покопання
покопати
покопирсати
покопити
покопотіти
покора
покоржавіти
покористувати
покористуватися
покорити
покорити 2
покоритися
покорм
покормити
покормитися
покоростявіти
покоротити
покороткий
покороткуватий
покорочати
покорочатися
покортіти
покорчити
покорчувати
покоряти
покорятися
покосарщина
покосити
покоситися
покот
покотело
покотигорошок
покотило
покотистий
покотисто
покотити
покотитися
покотом
покотьоло
покотющий
покохати
покохатися
покочистий
покочувати
покошинка
покошитися
покошкати
покошлати
покошлатіти
покоштувати
покощування
покощувати
покравати
покравцювати
покрагати
покрадаємо
покрадаємці
покрадати
покраденці
покрамарювати
покрапати
покрапати 2
покрапляти
покраса
покрасити
покрасти
покрастися
покрасувати
покрасуватися
покращати
покраяти
покревний
покревність
покрейта
покректати
покрепити
покреплювати
покресати
покрива
покривайлечко
покривайло
покривайниця
покривало
покривальниця
покриванка
покривання
покривати
покриватися
покривдити
покривити
покривитися
Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
Вартний, -а, -е. 1) Цѣнный. Рк. Левиц. Уман. IV. 192. 2) Достойный. Цей чоловік вартний. Рк. Левиц.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ном. № 5171. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Стор. МПр. 30. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Cм. примилятися. 2) Немного ошибиться. Вх. Лем. 456.
Проділити Cм. проділяти.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Грин. ІІІ. 151. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» Ном. № 349. 2) = христосання. О. 1861. Х. Св. 60.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Нас спонсорують: