Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїк
покоїти
покоїтися
покойовий
пококати
поколесне
поколещина
поколивати
поколисати
поколихати
поколихатися
поколихнути
поколихнутися
поколінниці
покоління
поколіти
поколодва
поколодне
поколоситися
поколоти
поколотися
поколошкати
поколупати
поколупатися
поколядувати
поколядь
покомизитися
поконати
поконвічний
покопання
покопати
покопирсати
покопити
покопотіти
покора
покоржавіти
покористувати
покористуватися
покорити
покорити 2
покоритися
покорм
покормити
покормитися
покоростявіти
покоротити
покороткий
покороткуватий
покорочати
покорочатися
покортіти
покорчити
покорчувати
покоряти
покорятися
покосарщина
покосити
покоситися
покот
покотело
покотигорошок
покотило
покотистий
покотисто
покотити
покотитися
покотом
покотьоло
покотющий
покохати
покохатися
покочистий
покочувати
покошинка
покошитися
покошкати
покошлати
покошлатіти
покоштувати
покощування
покощувати
покравати
покравцювати
покрагати
покрадаємо
покрадаємці
покрадати
покраденці
покрамарювати
покрапати
покрапати 2
покрапляти
покраса
покрасити
покрасти
покрастися
покрасувати
покрасуватися
покращати
покраяти
покревний
покревність
покрейта
покректати
покрепити
покреплювати
покресати
покрива
покривайлечко
покривайло
покривайниця
покривало
покривальниця
покриванка
покривання
покривати
покриватися
покривдити
покривити
покривитися
Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Бісик, -ка, м. 1) Ум. отъ біс. 2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Ном. № 8797. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. Котл. Ен. І. 14. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Стор. І. 53. Послала йому бісика очима. Мир. ХРВ. 63.
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Длу́батися, -баюся, -єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. Ном. На ласий шматочок найдеться куточок. Чуб. І. 261. 2)на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ном. № 4634. Ласий, як кіт на сало. Ном. № 5054. До грошей я не дуже ласий. Шевч. 156. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Чуб. V. 1155. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького. Ном. № 2041.
Поменитися Cм. поменятися.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Нас спонсорують: