Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.
2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий.