Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїк
покоїти
покоїтися
покойовий
пококати
поколесне
поколещина
поколивати
поколисати
поколихати
поколихатися
поколихнути
поколихнутися
поколінниці
покоління
поколіти
поколодва
поколодне
поколоситися
поколоти
поколотися
поколошкати
поколупати
поколупатися
поколядувати
поколядь
покомизитися
поконати
поконвічний
покопання
покопати
покопирсати
покопити
покопотіти
покора
покоржавіти
покористувати
покористуватися
покорити
покорити 2
покоритися
покорм
покормити
покормитися
покоростявіти
покоротити
покороткий
покороткуватий
покорочати
покорочатися
покортіти
покорчити
покорчувати
покоряти
покорятися
покосарщина
покосити
покоситися
покот
покотело
покотигорошок
покотило
покотистий
покотисто
покотити
покотитися
покотом
покотьоло
покотющий
покохати
покохатися
покочистий
покочувати
покошинка
покошитися
покошкати
покошлати
покошлатіти
покоштувати
покощування
покощувати
покравати
покравцювати
покрагати
покрадаємо
покрадаємці
покрадати
покраденці
покрамарювати
покрапати
покрапати 2
покрапляти
покраса
покрасити
покрасти
покрастися
покрасувати
покрасуватися
покращати
покраяти
покревний
покревність
покрейта
покректати
покрепити
покреплювати
покресати
покрива
покривайлечко
покривайло
покривайниця
покривало
покривальниця
покриванка
покривання
покривати
покриватися
покривдити
покривити
покривитися
Ботик, -ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Ботики з очима. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Обкисати, -са́ю, -єш, сов. в. обки́снути, -ну, -неш, гл. Сильно обмокать, обмокнуть. Рибалка обмокне, обкисне. Мнж. 172.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха. О. 1862. V. Кух. 32.
Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405. На присівок дав му півдесятини. Камен. у. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.
Стріть, -ти и -[b]ті[/b], ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. Шух. I. 154. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. Федьк. у стріть води. Противъ теченія. Шух. І. 182, 223.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Нас спонсорують: