Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абахта

Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБАХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБАХТА"
Безконечник, -ка м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Красочка, -ки, ж. Ум. отъ краска.
Купецький, -а, -е. Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка. Левиц. Пов. 62.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Повлазити, -зимо, -зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. І. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». АД. І. 4. На турків яничар, на бідних невольників покликає. АД. І. 209. Їх стам люде знати, добрим словом покликати. ЗОЮР. І. 24.
Ціцібенька, -ки, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata L. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБАХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.