Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Горща́, -ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Копій камінь довбе.
Пошкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пошипѣть, потрещать (на огнѣ) — (о жирѣ, маслѣ и пр.).
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Стрів дівку семилітку.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе.
