Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придуха
придушити
придушувати
придушуватися
приємний
приємність
приємно
прижилувати
прижити
прижитний
прижовклий
прижовкнути
прижовкти
прижовтий
призабути
призапасити
призапаситися
призба
призва
призвести
призвичаїти
призвичайка
призвичаювання
призвичаювати
призвичаюватися
призвичаяння
призвід
призвісливий
призвістити
призвістка
призвішкувати
призвіщати
призводити
призволення
призволити
призволяти
призволятися
призволяще
приздріння
призелений
призеленкуватий
приземкуватий
приземний
приземок
призиратися
призір
призірний
признаватися
признака
признакомитися
признатися
признатний
призначати
призначіння
призначка
признести
призорий
призористий
призорити
призра
призрітися
призьба
приїзд
приїзджати
приїзджий
приїздити
приїздний
приїмиця
приїмище
приїхати
прийгра
прийдешній
прийдість
прийдячка
прийма
приймак
приймати
прийматися
приймацький
приймаченько
приймачисько
приймачище
приймачка
прийми
приймит
приймити
приймитися
прийняти
прийом
прийомний
прийомочок
прийти
прийшлий
прикадкуватий
прикадок
приказ
приказання
приказати
приказка
приказування
приказувати
прикалабок
прикарабок
прикарючити
прикачати
приквоктувати
прикидати
прикидати 2
прикидатися
прикидка
прикидливий
прикинути
прикипати
прикиснути
прикібний
прикілок
прикінчати
приклад
прикладати
прикладатися
Вигатити Cм. вигачувати.
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы. Міусск. окр.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. Шевч. 47. А кабан таки справді запінивсь. О. 1862. IV. 83.
Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. О 1862. V. Кух. 38.
Коменда, -ди, ж. 1) Команда, отрядъ. В славнім місті Берестечку коменда стояла. Гол. І. 67. 2) Начальство. Молоденький козаченько в коменди ся просить: пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Музи́ка, -ки 1), ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. Кв. І. 12. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. Шевч. 305. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Волын. г. Ум. музиченька. Наймай музиченьки. Чуб. V. 304.
Обліплювати, -плюю, -єш, сов. в. обліпити, -плю, -пиш, гл. 1) Облѣплять, облѣпить, оклеивать, оклѣить. 2) Тѣсно окружать, окружить, обсѣсть. Дівчата та молодиці обліпили. Левиц. ПЙО. І. 486.
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Лукаш. 62. Так хапає, як собака рве. Ном. № 4835. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. Гліб. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. Грип. І. 121. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає. Г. Барв. 502.
Нас спонсорують: