Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придуха
придушити
придушувати
придушуватися
приємний
приємність
приємно
прижилувати
прижити
прижитний
прижовклий
прижовкнути
прижовкти
прижовтий
призабути
призапасити
призапаситися
призба
призва
призвести
призвичаїти
призвичайка
призвичаювання
призвичаювати
призвичаюватися
призвичаяння
призвід
призвісливий
призвістити
призвістка
призвішкувати
призвіщати
призводити
призволення
призволити
призволяти
призволятися
призволяще
приздріння
призелений
призеленкуватий
приземкуватий
приземний
приземок
призиратися
призір
призірний
признаватися
признака
признакомитися
признатися
признатний
призначати
призначіння
призначка
признести
призорий
призористий
призорити
призра
призрітися
призьба
приїзд
приїзджати
приїзджий
приїздити
приїздний
приїмиця
приїмище
приїхати
прийгра
прийдешній
прийдість
прийдячка
прийма
приймак
приймати
прийматися
приймацький
приймаченько
приймачисько
приймачище
приймачка
прийми
приймит
приймити
приймитися
прийняти
прийом
прийомний
прийомочок
прийти
прийшлий
прикадкуватий
прикадок
приказ
приказання
приказати
приказка
приказування
приказувати
прикалабок
прикарабок
прикарючити
прикачати
приквоктувати
прикидати
прикидати 2
прикидатися
прикидка
прикидливий
прикинути
прикипати
прикиснути
прикібний
прикілок
прикінчати
приклад
прикладати
прикладатися
Веселюх, -ха, м. = веселуха 3. Вх. Пч. І. 16.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Завіта́ння, -ня, с. Посѣщеніе, захожденіе.
Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепи́ти. Ном. № 9870. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? Чуб. II. 17. хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? Ном. № 4040. 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Макс. (1849), 33. Мене вовки і не зачепили. Грин. І. 165. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш? Чуб. V. 200.
Мо́дло, -ла, с. 1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. Криводушної прихильности ви модло. К. Дз. 57. 2) мн. мо́дла. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались. Кв.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував. Рудч. Ск. II, 173.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. ЗОЮР. І. 147. Мила б я стіни, щоб були білі. Мет. 126. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. МВ. І. 99. 2) Стѣна, плетена невода. (Стрижевск.). 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. Г. Барв. 35. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. Грин. I. 12. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Маркев. 76. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. Н. п. (Г. Барв. 437).
Сякий, -а, -е. 1) Этакой. І така, і сяка — тільки дайте. Ном. № 4507. 2) сякий-такий. а) Кое-какой; пустячный. Сяка-така напасть, та спати не дасть. Ном. № 1757. Сякі-такі вареники, а все луччі галушок, сякі-такі дівчаточка, а все луччі жіночок. Н. п. б) Бранное выраженіе. Я каже, тебе, сякий-такий сину, запалю. ЗОЮР. І. 9.
Нас спонсорують: