Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідлещуватися
попідливати
попідлизуватися
попідлі
попідмазувати
попідмальовувати
попідманювати
попідмащувати
попідмивати
попідмітати
попідмовляти
попідмочувати
попідмощувати
попідникати
попіднімати
попідпалювати
попідперізувати
попідперізуватися
попідписувати
попідписуватися
попідпихати
попідпікати
попідпікатися
попідпікувати
попідпірати
попідпливати
попідпоювати
попідправляти
попідправлятися
попідпрягати
попідпускати
попідпухати
попідривати
попідрівнювати
попідрізувати
попідробляти
попідростати
попідрублювати
попідрубувати
попідсаджувати
попідсилати
попідсинювати
попідсипати
попідсихати
попідсікати
попідсіювати
попідскакувати
попідслухувати
попідсмажувати
попідсмалювати
попідсмикувати
попідсолоджувати
попідставляти
попідстилати
попідстрелювати
попідстригати
попідстригатися
попідстругувати
попідступати
попідсувати
попідсуватися
попідсушувати
попідтикати
попідтикатися
попідтинати
попідтинню
попідтікати
попідтоплювати
попідтоптувати
попідточувати
попідтрушувати
попідтягати
попідхиляти
попідхилятися
попідхоплювати
попідчернювати
попідчищати
попідчищувати
попідчісувати
попідчухрувати
попідшивати
попізнавати
попізнитися
попіклуватися
попіл
попільник
попільниця
попільнуха
попіля
попімститися
попінити
попірчити
попісникувати
попісцяти
попка
попки
поплава
поплавець
поплазка
поплазувати
поплакати
поплакатися
поплатити
поплентатися
поплескати
поплескатися
поплести
попливти
поплигати
поплинути
поплисти
поплісок
поплітати
поплітка
попліть
попліч
поплічник
поплодити
поплодитися
поплосконитися
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. ЗОЮР. І. 70. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали). Мир. ХРВ. 91.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати. АД. І. 115.
Посолодкий, -а, -е. Сладковатый. Міусск. окр.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. Шух. І. 18. Сим. 23. Св. Л. 306. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Сим. 23. Ном. № 13663. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. О. 1862. X. Писар. 31. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. Мнж. 192. У свид жати жито. Борз. у. У свид брати льон. Борз. у. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. Могил. у. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Спосудитися, -джуся, -дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.
Тринпіль, -ля
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Левиц. І. 247., Ум. хрипке́нький.
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо! Гол. ІІ. 463.
Нас спонсорують: