Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідлещуватися
попідливати
попідлизуватися
попідлі
попідмазувати
попідмальовувати
попідманювати
попідмащувати
попідмивати
попідмітати
попідмовляти
попідмочувати
попідмощувати
попідникати
попіднімати
попідпалювати
попідперізувати
попідперізуватися
попідписувати
попідписуватися
попідпихати
попідпікати
попідпікатися
попідпікувати
попідпірати
попідпливати
попідпоювати
попідправляти
попідправлятися
попідпрягати
попідпускати
попідпухати
попідривати
попідрівнювати
попідрізувати
попідробляти
попідростати
попідрублювати
попідрубувати
попідсаджувати
попідсилати
попідсинювати
попідсипати
попідсихати
попідсікати
попідсіювати
попідскакувати
попідслухувати
попідсмажувати
попідсмалювати
попідсмикувати
попідсолоджувати
попідставляти
попідстилати
попідстрелювати
попідстригати
попідстригатися
попідстругувати
попідступати
попідсувати
попідсуватися
попідсушувати
попідтикати
попідтикатися
попідтинати
попідтинню
попідтікати
попідтоплювати
попідтоптувати
попідточувати
попідтрушувати
попідтягати
попідхиляти
попідхилятися
попідхоплювати
попідчернювати
попідчищати
попідчищувати
попідчісувати
попідчухрувати
попідшивати
попізнавати
попізнитися
попіклуватися
попіл
попільник
попільниця
попільнуха
попіля
попімститися
попінити
попірчити
попісникувати
попісцяти
попка
попки
поплава
поплавець
поплазка
поплазувати
поплакати
поплакатися
поплатити
поплентатися
поплескати
поплескатися
поплести
попливти
поплигати
поплинути
поплисти
поплісок
поплітати
поплітка
попліть
попліч
поплічник
поплодити
поплодитися
поплосконитися
Біяк, -ка, м. 1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють. Черк. у. 2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Чуб. V. 1081. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88.
Кімса, -си, ж. 1) Кусокъ, комъ, напр., земли. Ном. № 10466. 2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Обвидніти, -ніє, гл. безл. Посвѣтлѣть (объ утрѣ). Як обвидніло трохи на дворі, зараз зібралися.... люде. Кв. І. 108.  
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Чуб. V. 549. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле. 2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі. Чуб. V. 962. 3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось. МВ. ІІ. 23. 4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива. Чуб. V. 222. 5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте? Мет. 444.
Пополякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Нас спонсорують: