Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідлещуватися
попідливати
попідлизуватися
попідлі
попідмазувати
попідмальовувати
попідманювати
попідмащувати
попідмивати
попідмітати
попідмовляти
попідмочувати
попідмощувати
попідникати
попіднімати
попідпалювати
попідперізувати
попідперізуватися
попідписувати
попідписуватися
попідпихати
попідпікати
попідпікатися
попідпікувати
попідпірати
попідпливати
попідпоювати
попідправляти
попідправлятися
попідпрягати
попідпускати
попідпухати
попідривати
попідрівнювати
попідрізувати
попідробляти
попідростати
попідрублювати
попідрубувати
попідсаджувати
попідсилати
попідсинювати
попідсипати
попідсихати
попідсікати
попідсіювати
попідскакувати
попідслухувати
попідсмажувати
попідсмалювати
попідсмикувати
попідсолоджувати
попідставляти
попідстилати
попідстрелювати
попідстригати
попідстригатися
попідстругувати
попідступати
попідсувати
попідсуватися
попідсушувати
попідтикати
попідтикатися
попідтинати
попідтинню
попідтікати
попідтоплювати
попідтоптувати
попідточувати
попідтрушувати
попідтягати
попідхиляти
попідхилятися
попідхоплювати
попідчернювати
попідчищати
попідчищувати
попідчісувати
попідчухрувати
попідшивати
попізнавати
попізнитися
попіклуватися
попіл
попільник
попільниця
попільнуха
попіля
попімститися
попінити
попірчити
попісникувати
попісцяти
попка
попки
поплава
поплавець
поплазка
поплазувати
поплакати
поплакатися
поплатити
поплентатися
поплескати
поплескатися
поплести
попливти
поплигати
поплинути
поплисти
поплісок
поплітати
поплітка
попліть
попліч
поплічник
поплодити
поплодитися
поплосконитися
Білилечко, -ка, с. Ум. отъ білило.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Ном. № 5638. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. Макс. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. О. 1861. XI. Св. 61. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила. Грин. ІІІ. 671.
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга. Ном. № 4350.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Засмуткува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Загрустить.
Налену́ти, -лену́, -не́ш, гл. = на́линути.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл. 1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію. ЗОЮР. І. 163. 2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде. Чуб. І. 247. 3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? 4) Оттаскать. Добре за чуби натягають. ЗОЮР. І. 106. 5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають. Н. Вол. у. 6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете. Грин. III. 450.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Уматерніти, -нію, -єш, гл. = уматеріти.
Упереміжку нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.
Нас спонсорують: