Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідлещуватися
попідливати
попідлизуватися
попідлі
попідмазувати
попідмальовувати
попідманювати
попідмащувати
попідмивати
попідмітати
попідмовляти
попідмочувати
попідмощувати
попідникати
попіднімати
попідпалювати
попідперізувати
попідперізуватися
попідписувати
попідписуватися
попідпихати
попідпікати
попідпікатися
попідпікувати
попідпірати
попідпливати
попідпоювати
попідправляти
попідправлятися
попідпрягати
попідпускати
попідпухати
попідривати
попідрівнювати
попідрізувати
попідробляти
попідростати
попідрублювати
попідрубувати
попідсаджувати
попідсилати
попідсинювати
попідсипати
попідсихати
попідсікати
попідсіювати
попідскакувати
попідслухувати
попідсмажувати
попідсмалювати
попідсмикувати
попідсолоджувати
попідставляти
попідстилати
попідстрелювати
попідстригати
попідстригатися
попідстругувати
попідступати
попідсувати
попідсуватися
попідсушувати
попідтикати
попідтикатися
попідтинати
попідтинню
попідтікати
попідтоплювати
попідтоптувати
попідточувати
попідтрушувати
попідтягати
попідхиляти
попідхилятися
попідхоплювати
попідчернювати
попідчищати
попідчищувати
попідчісувати
попідчухрувати
попідшивати
попізнавати
попізнитися
попіклуватися
попіл
попільник
попільниця
попільнуха
попіля
попімститися
попінити
попірчити
попісникувати
попісцяти
попка
попки
поплава
поплавець
поплазка
поплазувати
поплакати
поплакатися
поплатити
поплентатися
поплескати
поплескатися
поплести
попливти
поплигати
поплинути
поплисти
поплісок
поплітати
поплітка
попліть
попліч
поплічник
поплодити
поплодитися
поплосконитися
Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Лійкува́тий, -а, -е. 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у.
Півкварта, -ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, 1/20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124.
Підчулити Cм. підчулювати.
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. К. ЧР. 261. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Н. Вол. у. Постеріг лопатки в горосі. Ном. № 4331. Постеріг старий, що він тяжко согрішив. Грин. II. 154. 2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Г. Барв. 109. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти. Рудч. Ск. І. 78.
Нас спонсорують: