Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся.
Ґарґа́ра, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Cм. Гаргара.
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Хай парка забрязка, хай весело буде. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами.
Кишкун, -на́, м. Кабанъ съ однимъ ядромъ. Cм. ґилун.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати.