Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приглядати
приглядатися
приглядіти
приглядуватися
приглянути
приглянутися
пригнада
пригнаджати
пригнати
пригнатися
пригніздитися
пригніт
пригнітати
пригніток
пригнічувати
пригнути
приговір
приговірка
приговорити
приговорювати
приговтати
приговтатися
пригода
пригоддя
пригодитися
пригодовувати
пригодонька
пригоже
пригожий
приголовач
приголовник
приголовок
приголубити
приголубливий
приголублювати
приголублюватися
пригонити
пригонич
пригорілий
пригоріти
пригорнути
пригород
пригороджувати
пригортати
пригортатися
пригорщ
пригостити
приготовка
приготування
приготувати
приготуватися
пригра
пригравання
пригравати
пригребиця
пригрів
пригрівати
пригромитися
пригрубник
пригрубок
пригрудча
пригрустити
пригрущати
пригукувати
пригулень
пригуляти
пригуменок
придабашка
придавати
придаватися
придавити
придавлювати
придалий
придане
приданяне
придати
придатний
придатність
придаток
придбавати
придбання
придбати
придбовувати
придверний
придержати
придержувати
придержуватися
приджиджулити
приджиджулитися
придзиґльований
придзиґльованка
придибанчик
придибати
придибачка
придибашка
придивитися
придивлятися
придихатися
приділ
приділити
приділяти
придоба
придобний
придобно
придобритися
придобрюватися
придовжитя
придоглянути
придолинок
придолоб
придомок
придохлий
придріпанець
придріпатися
придрукувати
придужати
придумати
придумувати
придуркуватий
придути
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Тоня, -ні, ж. 1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43. 2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто. Шейк.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Щи́голь, -гля, м. пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.
Нас спонсорують: