Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приглядати
приглядатися
приглядіти
приглядуватися
приглянути
приглянутися
пригнада
пригнаджати
пригнати
пригнатися
пригніздитися
пригніт
пригнітати
пригніток
пригнічувати
пригнути
приговір
приговірка
приговорити
приговорювати
приговтати
приговтатися
пригода
пригоддя
пригодитися
пригодовувати
пригодонька
пригоже
пригожий
приголовач
приголовник
приголовок
приголубити
приголубливий
приголублювати
приголублюватися
пригонити
пригонич
пригорілий
пригоріти
пригорнути
пригород
пригороджувати
пригортати
пригортатися
пригорщ
пригостити
приготовка
приготування
приготувати
приготуватися
пригра
пригравання
пригравати
пригребиця
пригрів
пригрівати
пригромитися
пригрубник
пригрубок
пригрудча
пригрустити
пригрущати
пригукувати
пригулень
пригуляти
пригуменок
придабашка
придавати
придаватися
придавити
придавлювати
придалий
придане
приданяне
придати
придатний
придатність
придаток
придбавати
придбання
придбати
придбовувати
придверний
придержати
придержувати
придержуватися
приджиджулити
приджиджулитися
придзиґльований
придзиґльованка
придибанчик
придибати
придибачка
придибашка
придивитися
придивлятися
придихатися
приділ
приділити
приділяти
придоба
придобний
придобно
придобритися
придобрюватися
придовжитя
придоглянути
придолинок
придолоб
придомок
придохлий
придріпанець
придріпатися
придрукувати
придужати
придумати
придумувати
придуркуватий
придути
Будинок, -нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. Мет. 527. Котл. Ен. І. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. Н. П. 395. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. будиночок.
Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Чуб. II. 93. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку! Мет. 261.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.
Пильга, -ги, ж. У кожевниковъ: снарядъ для прикрѣпленія выдѣлываемой кожи. Сумск. у.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Розлизати, -зку, -жеш, гл. Разлизать, слизать. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер. Ном. № 10657.
Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.
Нас спонсорують: