Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приглядати
приглядатися
приглядіти
приглядуватися
приглянути
приглянутися
пригнада
пригнаджати
пригнати
пригнатися
пригніздитися
пригніт
пригнітати
пригніток
пригнічувати
пригнути
приговір
приговірка
приговорити
приговорювати
приговтати
приговтатися
пригода
пригоддя
пригодитися
пригодовувати
пригодонька
пригоже
пригожий
приголовач
приголовник
приголовок
приголубити
приголубливий
приголублювати
приголублюватися
пригонити
пригонич
пригорілий
пригоріти
пригорнути
пригород
пригороджувати
пригортати
пригортатися
пригорщ
пригостити
приготовка
приготування
приготувати
приготуватися
пригра
пригравання
пригравати
пригребиця
пригрів
пригрівати
пригромитися
пригрубник
пригрубок
пригрудча
пригрустити
пригрущати
пригукувати
пригулень
пригуляти
пригуменок
придабашка
придавати
придаватися
придавити
придавлювати
придалий
придане
приданяне
придати
придатний
придатність
придаток
придбавати
придбання
придбати
придбовувати
придверний
придержати
придержувати
придержуватися
приджиджулити
приджиджулитися
придзиґльований
придзиґльованка
придибанчик
придибати
придибачка
придибашка
придивитися
придивлятися
придихатися
приділ
приділити
приділяти
придоба
придобний
придобно
придобритися
придобрюватися
придовжитя
придоглянути
придолинок
придолоб
придомок
придохлий
придріпанець
придріпатися
придрукувати
придужати
придумати
придумувати
придуркуватий
придути
Місте́чко II, -ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. Жив собі в містечку круг своїй родини. Чуб. V. 328.
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.
Настиритися Cм. настирюватися.
Окружати, -жа́ю, -єш, сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми. 1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми? Гол. III. 302. 2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе. Харьк. г. 3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви. Чуб. IV. 463. Мил. 128. 4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Мил. 17. Найважче буває породіллі, як починаються перейми. Волч. у. 5) Перехватъ.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L. Анн. 240.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Н. Вол. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Тютюнковий, -а, -е. Табачный. тютюнкова горілка. Водка, настоянная на табакѣ. Горілочку пили не тютюнкову і не пінну. Котл. Ен. III. 63.
Нас спонсорують: