Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приглядати
приглядатися
приглядіти
приглядуватися
приглянути
приглянутися
пригнада
пригнаджати
пригнати
пригнатися
пригніздитися
пригніт
пригнітати
пригніток
пригнічувати
пригнути
приговір
приговірка
приговорити
приговорювати
приговтати
приговтатися
пригода
пригоддя
пригодитися
пригодовувати
пригодонька
пригоже
пригожий
приголовач
приголовник
приголовок
приголубити
приголубливий
приголублювати
приголублюватися
пригонити
пригонич
пригорілий
пригоріти
пригорнути
пригород
пригороджувати
пригортати
пригортатися
пригорщ
пригостити
приготовка
приготування
приготувати
приготуватися
пригра
пригравання
пригравати
пригребиця
пригрів
пригрівати
пригромитися
пригрубник
пригрубок
пригрудча
пригрустити
пригрущати
пригукувати
пригулень
пригуляти
пригуменок
придабашка
придавати
придаватися
придавити
придавлювати
придалий
придане
приданяне
придати
придатний
придатність
придаток
придбавати
придбання
придбати
придбовувати
придверний
придержати
придержувати
придержуватися
приджиджулити
приджиджулитися
придзиґльований
придзиґльованка
придибанчик
придибати
придибачка
придибашка
придивитися
придивлятися
придихатися
приділ
приділити
приділяти
придоба
придобний
придобно
придобритися
придобрюватися
придовжитя
придоглянути
придолинок
придолоб
придомок
придохлий
придріпанець
придріпатися
придрукувати
придужати
придумати
придумувати
придуркуватий
придути
Виясняти, -няю, -єш, сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл. 1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить. 2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.
Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт. МВ. ІІ. 36.
Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця! Ном. № 3651.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Єв. Л. І. 1. Знана на ввесь світ Баба Борець. Г. Барв. 426. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих. K. Іов. 75.
Ковганка, -ки, ж. 1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Ном. № 10297. Сала... чорт-ма в ковганці. К. МБ. III. 241. 2) = ковган 1. КС. 1887. VI. 482.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.
Насталювати, -люю, -єш, сов. в. насталити, -лю́, -лиш, гл. Насталивать, насталить. Він пішов до коваля ніж насталювать. Рудч. Ск. І. 44.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Нас спонсорують: