Брижик, -ка, м.
1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики.
2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ.
Вельмий, -а, -е. = великий. Боже єдиний, Боже вельмий! Тепер увесь світ на хабарові стоїть. Святий Боже, святий вельмий, змилуйся над нами. Дощ іде, та не вельмий.
Вустенок, -нка, м. Въ рыболовной вершѣ меньшій конусъ, входящій въ большій. Cм. устенок.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. 2) Сборщикъ податей.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Кляння, -ня, с. Брань.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася.
Роздоброхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. Судовики благають Бога.
