Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожакувати

Пожакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Єв. Мр. III. 27. Пожакувати всі крамні комори. К. ПС. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАКУВАТИ"
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.