Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковщина
пенькуватий
пеньок
пеня
пенявий
пенякуватий
пеняти
пер
первак
первачечка
первачка
первачок
перве
первий
первина
первинчики
первичка
первінчик
первісний 2
первістка
первісток
первісточка
первітка
перво
первовік
первовічний
первожителець
первозданний
первозімки
первозім'я
перволіток
первопідстава
первопочин
перворідень
перворідний
перворядний
первоспи
первотвір
первотворний
первохристиянський
первоцвіт
перга
пергамен
пергач
пердіж
пердіти
пердун
пердь
перебалакати
перебалочок
перебанити
перебанувати
перебаранчати
перебас
перебатувати
перебачити
перебгати
перебенда
перебендювати
перебендюха
перебендя
перебенкетувати
перебердина
перебздикнути
перебивати
перебиватися
перебийніс
перебити
перебігати
перебігати 2
перебігатися
перебігатися 2
перебігнути
перебігти
перебідкатися
перебієць
перебір
перебірати
перебіратися
перебірка
перебірливий
перебірник
перебірниця
перебірниченько
перебірчастий
перебірчик
перебовком
перебовтати
перебовтатися
перебоїна
переболіти
переборець
перебороти
переборщити
переборщувати
перебоятися
перебрати
перебрести
перебрех
переброджувати
перебувати I
перебувати II
перебуватися I
перебуватися II
перебудовувати
перебунтуватися
перебурхати
перебурчати
перебути
перебутний
перевабити
переваблювати
перевага
переваги-ваги
переважати
переважатися
переважити
переважувати
перевалити
перевалля
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла. Богодух. у.
Просіл, со́лу, м. Соленая рыба, родъ холоднаго кушанья изъ соленой рыбы. Конотоп. у. В скоромний день із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагоминки, у п'ятницю просіл. Греб. 383.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Ном. № 520. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. Чуб. V. 1032. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.  
Уцькувати, -кую, -єш, гл. Затравить (собаками).
Нас спонсорують: