Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковщина
пенькуватий
пеньок
пеня
пенявий
пенякуватий
пеняти
пер
первак
первачечка
первачка
первачок
перве
первий
первина
первинчики
первичка
первінчик
первісний 2
первістка
первісток
первісточка
первітка
перво
первовік
первовічний
первожителець
первозданний
первозімки
первозім'я
перволіток
первопідстава
первопочин
перворідень
перворідний
перворядний
первоспи
первотвір
первотворний
первохристиянський
первоцвіт
перга
пергамен
пергач
пердіж
пердіти
пердун
пердь
перебалакати
перебалочок
перебанити
перебанувати
перебаранчати
перебас
перебатувати
перебачити
перебгати
перебенда
перебендювати
перебендюха
перебендя
перебенкетувати
перебердина
перебздикнути
перебивати
перебиватися
перебийніс
перебити
перебігати
перебігати 2
перебігатися
перебігатися 2
перебігнути
перебігти
перебідкатися
перебієць
перебір
перебірати
перебіратися
перебірка
перебірливий
перебірник
перебірниця
перебірниченько
перебірчастий
перебірчик
перебовком
перебовтати
перебовтатися
перебоїна
переболіти
переборець
перебороти
переборщити
переборщувати
перебоятися
перебрати
перебрести
перебрех
переброджувати
перебувати I
перебувати II
перебуватися I
перебуватися II
перебудовувати
перебунтуватися
перебурхати
перебурчати
перебути
перебутний
перевабити
переваблювати
перевага
переваги-ваги
переважати
переважатися
переважити
переважувати
перевалити
перевалля
Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав. КС. 1884. І. 40.
Поміняти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав. Черниг. у.  
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Нас спонсорують: