Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч.
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ум. дорщик.
Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. Бойові жоломійки. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ.
Зелене́нько
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць.
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все.