Бренькати, -каю, -єш, гл.
1) = бринькати.
2) = брехню завдавати.
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Ли́сина, -ни, ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. 4) Поляна въ лѣсу. Ум. лисинка.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина?
Трояко нар. = трояково.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне.