Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсвинок
підсвітити
підсередульший
підсередушний
підсилати
підсилатися
підсилити
підсилок
підсилювати
підсилюватися
підсинити
підсинювати
підсипання
підсипати
підсипатися
підсипка
підситок
підсихати
підсівки
підсідати
підсідатися
підсідельний
підсідка
підсікати
підсікатися
підсікти
підсіненко
підсіння
підсісти
підсіяти
підскакувати
підскарбая
підскарбій
підскаржувати
підскік
підсковзнутися
підскочити
підслизити
підсліджувати
підсліпа
підсліпий
підсліпо
підслухати
підслухи
підслухувати
підсмажити
підсмажувати
підсмажуватися
підсмалити
підсмалювати
підсметанник
підсмикати
підсмикатися
підсміювати
підсніжна
підсобити
підсобійний
підсобка
підсобляти
підсоловій 2
підсолоджувати
підсохти
підсошок
підспівач
підспівувати
підспідок
підспіль
підсприсувати
підстава
підставити
підставляти
підстарий
підстаркуватий
підстароста
підстаростич
підстарший
підстеп
підстерегти
підстерігати
підстилати
підстилатися
підстирити
підстіжжя
підстіжок
підстілка
підстілля
підстовба
підстоженє
підстожини
підстолини
підстрелити
підстрибнути
підстрибування
підстрибувати
підстригання
підстригати
підстригатися
підстріха
підстрішок
підстрішшя
підстромити
підстрочити
підстругати
підстругування
підстругувати
підструмент
підструнчити
підструнчувати
підстрючити
підстрючувати
підступ
підступати
підступний
підстьобати
підстьобнути
підсубійний
підсубійник
підсубійок
підсувати
підсуватися
Блик меж. = блим. Передо мною усе щось блик та блик! коли я придивляюсь, аж то гроші горять. Шейк.
Буркуку! меж., выражающее воркованіе голубя. Чуб. II. 93. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку! Мет. 261.
Латовець, -вця, м. Деревянный гвоздь для прибиванія лат на стропилахъ. Угор.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Риболовка, -ки, ж. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. Посл. І вночі, і вдень — завше йому ніч. Ном. № 11746.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.
Чколити, -лю, -лиш, гл. Охотничій терминъ о собакахъ: лаять тонкимъ голосомъ, увидѣвъ звѣря. Вх. Уг. 275.
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.