Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати.
Переборець, -рця, м. = перебірник. Гей я молодець, переборець.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка.
Скороздра, -ри, ж. Скороспѣлка.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Чемір, -ру, м. Боль въ животѣ. Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір. Cм. чемер.