Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсвинок
підсвітити
підсередульший
підсередушний
підсилати
підсилатися
підсилити
підсилок
підсилювати
підсилюватися
підсинити
підсинювати
підсипання
підсипати
підсипатися
підсипка
підситок
підсихати
підсівки
підсідати
підсідатися
підсідельний
підсідка
підсікати
підсікатися
підсікти
підсіненко
підсіння
підсісти
підсіяти
підскакувати
підскарбая
підскарбій
підскаржувати
підскік
підсковзнутися
підскочити
підслизити
підсліджувати
підсліпа
підсліпий
підсліпо
підслухати
підслухи
підслухувати
підсмажити
підсмажувати
підсмажуватися
підсмалити
підсмалювати
підсметанник
підсмикати
підсмикатися
підсміювати
підсніжна
підсобити
підсобійний
підсобка
підсобляти
підсоловій 2
підсолоджувати
підсохти
підсошок
підспівач
підспівувати
підспідок
підспіль
підсприсувати
підстава
підставити
підставляти
підстарий
підстаркуватий
підстароста
підстаростич
підстарший
підстеп
підстерегти
підстерігати
підстилати
підстилатися
підстирити
підстіжжя
підстіжок
підстілка
підстілля
підстовба
підстоженє
підстожини
підстолини
підстрелити
підстрибнути
підстрибування
підстрибувати
підстригання
підстригати
підстригатися
підстріха
підстрішок
підстрішшя
підстромити
підстрочити
підстругати
підстругування
підстругувати
підструмент
підструнчити
підструнчувати
підстрючити
підстрючувати
підступ
підступати
підступний
підстьобати
підстьобнути
підсубійний
підсубійник
підсубійок
підсувати
підсуватися
Завда́рім, нар. Задаромъ, за безцѣнокъ. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину. Н. п.
Зім'я́ти и зімняти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль.
Їдало, -ла, с. 1) їдало. Шутливо: желудокъ. Желех. 2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. І. 247.
Накоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась. Левиц. І. 49.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Околичній и околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Четвертий, -а, -е. Четвертый. Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий. МВ. І. 45., Ум. четвертенький. Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте. АД. II. 115.
Нас спонсорують: