Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсвинок
підсвітити
підсередульший
підсередушний
підсилати
підсилатися
підсилити
підсилок
підсилювати
підсилюватися
підсинити
підсинювати
підсипання
підсипати
підсипатися
підсипка
підситок
підсихати
підсівки
підсідати
підсідатися
підсідельний
підсідка
підсікати
підсікатися
підсікти
підсіненко
підсіння
підсісти
підсіяти
підскакувати
підскарбая
підскарбій
підскаржувати
підскік
підсковзнутися
підскочити
підслизити
підсліджувати
підсліпа
підсліпий
підсліпо
підслухати
підслухи
підслухувати
підсмажити
підсмажувати
підсмажуватися
підсмалити
підсмалювати
підсметанник
підсмикати
підсмикатися
підсміювати
підсніжна
підсобити
підсобійний
підсобка
підсобляти
підсоловій 2
підсолоджувати
підсохти
підсошок
підспівач
підспівувати
підспідок
підспіль
підсприсувати
підстава
підставити
підставляти
підстарий
підстаркуватий
підстароста
підстаростич
підстарший
підстеп
підстерегти
підстерігати
підстилати
підстилатися
підстирити
підстіжжя
підстіжок
підстілка
підстілля
підстовба
підстоженє
підстожини
підстолини
підстрелити
підстрибнути
підстрибування
підстрибувати
підстригання
підстригати
підстригатися
підстріха
підстрішок
підстрішшя
підстромити
підстрочити
підстругати
підстругування
підстругувати
підструмент
підструнчити
підструнчувати
підстрючити
підстрючувати
підступ
підступати
підступний
підстьобати
підстьобнути
підсубійний
підсубійник
підсубійок
підсувати
підсуватися
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ном. № 9817. Ум. Дзю́рочка.
Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. Н. Вол. у. Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Камен. у.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Парасоль, -ля, м. Зонтикъ. Желех.
Поперестрибувати, -буємо, -єте, гл. Перепрыгнуть, перескочить (во множествѣ). А ну, чи поперестрибуємо через воду? Лубен. у.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода. Лохв. у.
Штрих, -ху, м. ? Суботнім штрихом на недільним торг. Чуб. 1. 273.
Нас спонсорують: