Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подриґус

Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРИҐУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРИҐУС"
Барилко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше. Вх. Лем. 419.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Грин. І. 210. Cм. поминки.
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу. Котл. Ен. V. 33.
Потилишник, -ка, м. 1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855. 2) = крижівниця. Полт. г.
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64).
Хитрово нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДРИҐУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.