Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подриґус

Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРИҐУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДРИҐУС"
Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.
Кудеревенький, -а, -е., Ум. отъ кудеревий.
Мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе. Шейк.
Хвиґу́ра, -ри, ж. 1) Фигура. 2) Крестъ на дорогѣ. Чуб. І. 186. Іде насеред роздорожжя, де три дорогії сходяться і де є три фигури. Драг. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДРИҐУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.