Доробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. дороби́тися, -лю́ся, -бишся, гл. 1) Дорабатываться, доработаться. Доробився, що й руки не зведе. 2) Пріобрѣтать, пріобрѣсть работой что-нибудь. Роблю, роблю, та й не можна ніяк доробитись. Хто робить, той ся доробить. Силуваним конем не доробишся. Чужим волом не доробитися. Злиднями не доробишся.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися.
Ми́мка, -ки, ж. 1) Женщина, имѣющая одну грудь или обѣ съ атрофированными млечными желѣзами. 2) Корова, доющаяся не на всѣ дойки, или совсѣмъ не дающая молока. Мимка на одну дойку, на дві, на всі.
Мі́сячно и мі́сяшно, нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась?
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового.
