Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу.
Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм.
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому.
Зажи́ваний, -а, -е. Бывшій въ употребленія.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. .
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Росквітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.