Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помитися
помиток
помихтіти
помишлення
помишляти
помівка
поміж
поміж I
поміж II
поміжний
поміжник
помізкувати
помізчити
помік
помілко
помінити
помінитися
поміняти
помінятися
помір I
помір II
помірання
помірати
поміркований
поміркування
поміркувати
поміркуватися
помірне
помірний
помірниця
помірність
помірно
помірок I
помірок II
помірчий
помір'я
поміряти
помірятися
помісити
поміст
помістити
помісті
помістниця
помісто
помість
помістя
помісь
помісяшно
помітати
помітачка
помітити
помітний
помітно
помітувати
помітуха
поміть
поміч
помічати
помічний
помічник
помічниця
помішати
помішатися
помішник
помішничка
поміщати
поміщатися
помка
помки
помкнутися
помлівати
помножання
помножати
помножатися
помнякшати
помняти
помняшкурити
помовити
помовка
помовкнути
помовляти
помовчати
помога
помогати
помогоричити
помогти
помок
помокнути
помокрілий
помокріти
помокти
помолити
помолитися
помолодикувати
помолодитися
помолодіти
помолодішати
помолодки
помолодчати
помолоти
помолотити
помолочник
помольне
поморгати
помордувати
помордуватися
поморежити
поморити
поморитися
поморозити
поморозь
поморочити
поморочитися
поморхлий
поморхнути
поморщина
поморщити
поморщитися
поморянець
помоскалити
Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. І. 7. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Воскресити Cм. воскрешати.
Заглитну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, подавиться. Аф.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Користний, -а́, -е́ Полезный, выгодный. Щось оці дрова не дуже користні: витопили — ні хуху, ні духу. Харьк. г. Спориш дуже корыстна трава.
Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув. Конст. у.
Примішати, -ся. Cм. примішувати, -ся.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Нас спонсорують: