Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помитися
помиток
помихтіти
помишлення
помишляти
помівка
поміж
поміж I
поміж II
поміжний
поміжник
помізкувати
помізчити
помік
помілко
помінити
помінитися
поміняти
помінятися
помір I
помір II
помірання
помірати
поміркований
поміркування
поміркувати
поміркуватися
помірне
помірний
помірниця
помірність
помірно
помірок I
помірок II
помірчий
помір'я
поміряти
помірятися
помісити
поміст
помістити
помісті
помістниця
помісто
помість
помістя
помісь
помісяшно
помітати
помітачка
помітити
помітний
помітно
помітувати
помітуха
поміть
поміч
помічати
помічний
помічник
помічниця
помішати
помішатися
помішник
помішничка
поміщати
поміщатися
помка
помки
помкнутися
помлівати
помножання
помножати
помножатися
помнякшати
помняти
помняшкурити
помовити
помовка
помовкнути
помовляти
помовчати
помога
помогати
помогоричити
помогти
помок
помокнути
помокрілий
помокріти
помокти
помолити
помолитися
помолодикувати
помолодитися
помолодіти
помолодішати
помолодки
помолодчати
помолоти
помолотити
помолочник
помольне
поморгати
помордувати
помордуватися
поморежити
поморити
поморитися
поморозити
поморозь
поморочити
поморочитися
поморхлий
поморхнути
поморщина
поморщити
поморщитися
поморянець
помоскалити
Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Наробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нароби́тися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. 2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану. Вас. 158.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Ном. № 7477. Власна хвальба не платить. Ном. № 2561. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. Чуб. І. 282. 3) Угроза.
Нас спонсорують: