Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Як тополя серед поля гнучка та висока. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого.
Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.
Поприорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приорати, но во множествѣ.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.