Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепело
перепелонько
перепелоньчин
перепеля
перепелястий
перепелячий
перепередити
переперти
переперчити
переперьхнути
перепеча
перепечайка
перепивати
перепиватися
перепилювати
перепинати
перепинатися
перепинити
перепиняти
перепинятися
перепис
переписати
переписування
переписувати
переписуватися
перепит
перепитати
перепити
перепитки
перепитування
перепитувати
перепитуватися
перепих
перепихати
перепієць
перепій
перепійний
перепійщина
перепікати
перепікатися
перепілка
перепілочок
перепіранка
перепірати
перепіратися
перепіти
перепічайка
перепічечка
перепічка
переплавний
переплакати
переплата
переплатити
переплатка
переплачувати
переплентатися
переплести
перепливати
переплигнути
переплигувати
переплинути
переплисти
переплитовічка
переплітати
переплітатися
переплітувати
переплішити
переплутати
переплутувати
переплутуватися
переплюндрувати
перепнути
перепняти
переповзати
переповідати
переповістися
переповня
переполіскувати
переполовинити
переполовинювати
переполоскати
переполоти
переполох
переполохати
переполохатися
переполошений
переполошити
переполошитися
переполошкати
переполуднати
переполювати
переполювати 2
перепона
перепонка
перепоритися
перепорожнити
перепорожнювати
перепорожняти
перепороти
перепостити
перепотіти
перепочивати
перепочинок
перепочити
переправа
переправити
переправляти
переправлятися
перепрасувати
перепрати
перепрацюватися
перепрашати
перепрівати
перепробувати 2
перепроваджувати
перепродати
перепродування
перепродувати
перепродуха
перепрос
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.
Лю́бо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Ном. № 9204. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. 100. Любо й неньці, як дитина в честі. Ном. № 9226. З гарної дівки гарна й молодиця, — гарно завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004. 2) Съ наслажденіемъ. Не дві ночі карі очі любо цілувала. Шевч. 66. Невольники лежять, простягшись любо. К. Іов. 8. 3) Любовно, въ любви, въ согласіи. Ум. любо́нько, любе́сенько. І досі ще стоїть любенько рядок на вигоні тополь. Шевч. 492. Ходить по хаті..., урядившись як можна гарніш, виголившись чистенько і чуб вистригши любесенько. Кв. Тихенько й любенько день мине. МВ. І. 18. Мені, моя доле, дай на себе подивитись, дай і пригорнутись, під крилом твоїм любенько в холодку заснути. Шевч. 622. Сестро моя, не журись, голубко! Досі жили з тобою любенько, — треба так і звікувати. МВ. І. 12. І за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком. Котл. Ен. V. 44.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Туболка, -ки, ж. Туземка. Шейк.
Нас спонсорують: