Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепело
перепелонько
перепелоньчин
перепеля
перепелястий
перепелячий
перепередити
переперти
переперчити
переперьхнути
перепеча
перепечайка
перепивати
перепиватися
перепилювати
перепинати
перепинатися
перепинити
перепиняти
перепинятися
перепис
переписати
переписування
переписувати
переписуватися
перепит
перепитати
перепити
перепитки
перепитування
перепитувати
перепитуватися
перепих
перепихати
перепієць
перепій
перепійний
перепійщина
перепікати
перепікатися
перепілка
перепілочок
перепіранка
перепірати
перепіратися
перепіти
перепічайка
перепічечка
перепічка
переплавний
переплакати
переплата
переплатити
переплатка
переплачувати
переплентатися
переплести
перепливати
переплигнути
переплигувати
переплинути
переплисти
переплитовічка
переплітати
переплітатися
переплітувати
переплішити
переплутати
переплутувати
переплутуватися
переплюндрувати
перепнути
перепняти
переповзати
переповідати
переповістися
переповня
переполіскувати
переполовинити
переполовинювати
переполоскати
переполоти
переполох
переполохати
переполохатися
переполошений
переполошити
переполошитися
переполошкати
переполуднати
переполювати
переполювати 2
перепона
перепонка
перепоритися
перепорожнити
перепорожнювати
перепорожняти
перепороти
перепостити
перепотіти
перепочивати
перепочинок
перепочити
переправа
переправити
переправляти
переправлятися
перепрасувати
перепрати
перепрацюватися
перепрашати
перепрівати
перепробувати 2
перепроваджувати
перепродати
перепродування
перепродувати
перепродуха
перепрос
Вибанити, -ню, -ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Нав'я́зуватися, -зуюся, -єшся́, сов. в. нав'язатися, -жуся, -жешся, гл. Приставать, пристать, привязываться, привязаться. Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою. Драг. 394.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Приминати, -на́ю, -єш, сов. в. прим'яти, -мну, -мне́ш, гл. Приминать, примять.  
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Утемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Утемнів чогось віл; як би полуда, то я вмію здирати полуду, а то ні. Камен. у.
Нас спонсорують: