Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепело
перепелонько
перепелоньчин
перепеля
перепелястий
перепелячий
перепередити
переперти
переперчити
переперьхнути
перепеча
перепечайка
перепивати
перепиватися
перепилювати
перепинати
перепинатися
перепинити
перепиняти
перепинятися
перепис
переписати
переписування
переписувати
переписуватися
перепит
перепитати
перепити
перепитки
перепитування
перепитувати
перепитуватися
перепих
перепихати
перепієць
перепій
перепійний
перепійщина
перепікати
перепікатися
перепілка
перепілочок
перепіранка
перепірати
перепіратися
перепіти
перепічайка
перепічечка
перепічка
переплавний
переплакати
переплата
переплатити
переплатка
переплачувати
переплентатися
переплести
перепливати
переплигнути
переплигувати
переплинути
переплисти
переплитовічка
переплітати
переплітатися
переплітувати
переплішити
переплутати
переплутувати
переплутуватися
переплюндрувати
перепнути
перепняти
переповзати
переповідати
переповістися
переповня
переполіскувати
переполовинити
переполовинювати
переполоскати
переполоти
переполох
переполохати
переполохатися
переполошений
переполошити
переполошитися
переполошкати
переполуднати
переполювати
переполювати 2
перепона
перепонка
перепоритися
перепорожнити
перепорожнювати
перепорожняти
перепороти
перепостити
перепотіти
перепочивати
перепочинок
перепочити
переправа
переправити
переправляти
переправлятися
перепрасувати
перепрати
перепрацюватися
перепрашати
перепрівати
перепробувати 2
перепроваджувати
перепродати
перепродування
перепродувати
перепродуха
перепрос
Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Мет. 12. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. МВ. ІІ. 33. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. МВ. ІІ. 105. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. Маркев. 101, 108. Грин. III. 451, 454. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. Грин. І. 285. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. Уман. у. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Шевч. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Безличний, -а, -е. Безстыжій, неприличный. Шейк.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Желех. Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають. Грин. І. 253.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Придоба, -би, ж. Удобство. Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. МВ. ІІ. 202. Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип'ячі й смолі не велика придоба. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Вас. 162. Чоботи добрі, чорноголовці. Мир. ХРВ. 343.
Нас спонсорують: