Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13.
Горо́шковий, -а, -е. О. рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ. КС. 1893. V. 282.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух. 1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ. 2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Рудч. Ск. II. 101. Кожушок у воші. Конст. у. 3)на орісі. Листоватая плюска у орѣха. Желех. 4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр. Желех. 5) мн. Рас. Echinospermum lappula. ЗЮЗО. І. 121.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Лукаш. 12.5. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Гол. І. 335. Ой татоньку, мій голубоньку! Мет. 155. Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. КС. 1883. ІІ. 466. Татуся.... на той раз не було. Сим. 230.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Фундація, -ції, ж. 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
Нас спонсорують: