Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. Годі вже вам гуторить про свої смутки. На нашому хуторі по нашому й гутори. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога.
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих.
Капарства, -ви, ж. = капестра.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Удруге нар. Вторично, во второй разъ. П'ятниця вдруге не трапиться.
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. Ум. чинарочка.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами.