Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т. Гол. II. 81.
Ківш, ковша, м. 1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати. 3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. ЗОЮР. І. 317. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Стор. І. 231. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ном. № 4954. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. Котл.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Неодіжний, -а́, -е́ Плохо одѣтый. Так собі, чоловік неодіжний, бідний. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Стрибати, -ба́ю, -єш, одн. в стрибну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Скакать, прыгать, прыгнуть. Близько видати, далеко стрибати. Ном. № 11423.
Стрілити Cм. стріляти.
Нас спонсорують: