Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. Та же пѣсня. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта.
Стоянка, -ки, ж.
1) Стояніе. А набридла мені отут стоянка.
2) Молоко, поставленное для того, чтобы отстоялось. Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани.
3) Навѣсъ или хлѣвъ для лошадей или скота. Ум. стояночка. Пішов Івасенько до стояночки коника сідлати.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Крутиться тота фицька. Ні за сесе, ні за тото. Вона тото почула.
Урятувати, -тую, -єш, гл. Спасти.
Чаркуватися, -куюся, -єшся, гл. Выбивать. Чаркуються, та все й пропивають.