Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Буря, -рі, ж. Буря. Чорне море вітер-буря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.
Залю́днити, -ся. Cм. залюдняти, -ся.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Кубок, -бка, м. 1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Мет. Що з тих кубків, як повні сліз? Ном. № 1436. 2)на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Шух. І. 231. Ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Макс. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався. Чуб. V. 62.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Нас спонсорують: