Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ. Харьк. г.
Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь. Стор. 57.
Дові́дувати, -дую, -єш, сов. в. дові́дати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.
Музи́цтво, -ва, с. Игра на музыкальномъ инструментѣ. Веселе ремесло музицтво... легким хлібом забавляють. Ном. № 12467.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = повітриця. Вх. Уг. 260.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Новомоск. у. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Чуб. V. 278. Ум. погонечка.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.
Нас спонсорують: