Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкарубіти
пошкатильгати
пошкварити
пошкварчати
пошкитильгати
пошкірний
пошклити
пошкодити
пошкодіти
пошкодувати
пошкопиртати
пошкребти
пошкромадити
пошкрябати
пошкрябатися
пошкутильгати
пошлюбувати
пошмагати
пошмалити
пошмандиґати
пошмарувати
пошматати
пошматувати
пошморг
пошморга
пошморгати
пошморгатися
пошморгом
пошмугляти
пошнипати
пошпай
пошпарити
пошпарувати
пошпетити
пошпотатися
пошпувати
пошпугувати
пошпурити
пошпурнути
пошрамувати
пошта
поштампувати
поштарський
поштарь
поштарювати
поштиво
поштитися
поштовий
поштовхати
поштовхувати
поштрикати
поштукувати
поштурмувати
поштурхати
поштурхатися
пошукати
пошуміти
пошурудурити
пошуткувати
пощадити
пощасливити
пощастити
пощебати
пощербити
пощибати
пощіляний
появ
появити
появляти
появлятися
поязичитися
поярковий
поярмаркувати
поярмачити
поярок
пояс
поясина
пояснення
пояснити
поясниця
поясняти
поясок
поясочок
пояти
прабаба
прабабський
правачка
правда
правдешній
правдиве
правдивий
правдивість
правдиво
правдити
правдиця
правдолюбець
правдомовець
правдонька
правдувати
праве
праведний
праведник
праведниця
праведничий
праведність
праведно
правець
правиборець
правибори
правий 1
правий 2
правилка
правилля
правило
правильце
правина
правити
правитися
правиця
правичка
Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом. Новомоск. у.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість. Г. Барв. 468.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Латинець, -нця, м. Католикъ. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52.
Ліскоту́ха, -хи, ж. Иволга. Конст. у.
Невдержка, -ки, ж. Невозможность выдержать, удержаться. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать. Екатер. у.
Опас, -су, м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Нас спонсорують: