Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкарубіти
пошкатильгати
пошкварити
пошкварчати
пошкитильгати
пошкірний
пошклити
пошкодити
пошкодіти
пошкодувати
пошкопиртати
пошкребти
пошкромадити
пошкрябати
пошкрябатися
пошкутильгати
пошлюбувати
пошмагати
пошмалити
пошмандиґати
пошмарувати
пошматати
пошматувати
пошморг
пошморга
пошморгати
пошморгатися
пошморгом
пошмугляти
пошнипати
пошпай
пошпарити
пошпарувати
пошпетити
пошпотатися
пошпувати
пошпугувати
пошпурити
пошпурнути
пошрамувати
пошта
поштампувати
поштарський
поштарь
поштарювати
поштиво
поштитися
поштовий
поштовхати
поштовхувати
поштрикати
поштукувати
поштурмувати
поштурхати
поштурхатися
пошукати
пошуміти
пошурудурити
пошуткувати
пощадити
пощасливити
пощастити
пощебати
пощербити
пощибати
пощіляний
появ
появити
появляти
появлятися
поязичитися
поярковий
поярмаркувати
поярмачити
поярок
пояс
поясина
пояснення
пояснити
поясниця
поясняти
поясок
поясочок
пояти
прабаба
прабабський
правачка
правда
правдешній
правдиве
правдивий
правдивість
правдиво
правдити
правдиця
правдолюбець
правдомовець
правдонька
правдувати
праве
праведний
праведник
праведниця
праведничий
праведність
праведно
правець
правиборець
правибори
правий 1
правий 2
правилка
правилля
правило
правильце
правина
правити
правитися
правиця
правичка
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Безсердий, -а, -е. = безсердечний. безсерді злюки. К. ПС. 61.
Воно, його, мѣст. 1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Шевч. 9. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. І. 11. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Г. Барв. 4. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне. 2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Шевч. 658. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять. Рудч. Ск.
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть. Левч. 29.
Заваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Заваляться. Десь завалялось у коморі. 2) Запачкаться.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.
Керез пред. 1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.
Настрашка, -ки, ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. ( Залюбовск.).
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні. Черк. у.
Нас спонсорують: