Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкарубіти
пошкатильгати
пошкварити
пошкварчати
пошкитильгати
пошкірний
пошклити
пошкодити
пошкодіти
пошкодувати
пошкопиртати
пошкребти
пошкромадити
пошкрябати
пошкрябатися
пошкутильгати
пошлюбувати
пошмагати
пошмалити
пошмандиґати
пошмарувати
пошматати
пошматувати
пошморг
пошморга
пошморгати
пошморгатися
пошморгом
пошмугляти
пошнипати
пошпай
пошпарити
пошпарувати
пошпетити
пошпотатися
пошпувати
пошпугувати
пошпурити
пошпурнути
пошрамувати
пошта
поштампувати
поштарський
поштарь
поштарювати
поштиво
поштитися
поштовий
поштовхати
поштовхувати
поштрикати
поштукувати
поштурмувати
поштурхати
поштурхатися
пошукати
пошуміти
пошурудурити
пошуткувати
пощадити
пощасливити
пощастити
пощебати
пощербити
пощибати
пощіляний
появ
появити
появляти
появлятися
поязичитися
поярковий
поярмаркувати
поярмачити
поярок
пояс
поясина
пояснення
пояснити
поясниця
поясняти
поясок
поясочок
пояти
прабаба
прабабський
правачка
правда
правдешній
правдиве
правдивий
правдивість
правдиво
правдити
правдиця
правдолюбець
правдомовець
правдонька
правдувати
праве
праведний
праведник
праведниця
праведничий
праведність
праведно
правець
правиборець
правибори
правий 1
правий 2
правилка
правилля
правило
правильце
правина
правити
правитися
правиця
правичка
Вербний, -а, -е. Вербный. — тиждень. Вербная недѣля. — неділя. Вербное воскресенье.
Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Н. п.
Колій, -лія, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Непорядно нар. Безпорядочно.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Породитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились. ЗОЮР. І. 162.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Становляти, -ля́ю, -єш, гл. = становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.
Нас спонсорують: