Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Окопати, -ся. Cм. окопувати, -ся.
Пиндитися, -джуся, -дишся, гл. = пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Розигри, -рів, м. мн. 1) Розыгрышъ. 2) Первый день петрова поста, женскій народный праздникъ въ этотъ день. Зараз у петрівку як заговіли, на самі розигри, тілько що повиймали хліб з печі, Тихон і позабірав його увесь до себе. 3) Бойкое мѣсто. Вн на таких розиграх живе, що хто йде, не мине.
Свінутися, -неться, гл. безл. Разсвѣсть. Спиться, сниться, свінеться — все минеться.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. .