Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покартати
покасувати
покатати
покататися
покатувати
покатулятися
покахикати
покацубнути
покачати
покачатися
покашляти
покаяння
покаятися
поквап
поквапитися
поквапний
поквапність
поквапно
поквасити
поквасніти
покваснути
поквилити
поквікати
поквільно
поквітчати
поквокати
поквоктати
покволом
покепкувати
покерувати
поки
покивання
покивати
покидати
покидати 2
покидатися
покидище
покидь
покидька
покидьків
покидько
покидьок
покинути
покинутися
покипіти
покицяння
покицяти
покій I
покій II
покійний
покійник
покійниця
покійничок
покійчик
покіль
покільчитися
покінчати
покінчити
покірливий
покірливість
покірливо
покірне
покірний
покірник
покірниця
покірність
покірно
покіс
покіст
покість
покіт
поклад
покладати
покладатися
покладень
покладки
покладливий
покладний
покланятися
покланятися 2
покласти
поклацати
поклекотати
поклекотіти
поклепати
поклик
покликати
покликати 2
покликнути
покликувати
поклинцювати
поклін
покліть
поклонець
поклонити
поклоночок
поклоняти
поклонятися
поклопотатися
поклоччити
поклювати
поключитися
покля
поклякнути
поклякти
поклясти
поклячити
покмітливий
покміть
поковалювати
поковзати
поковзатися
поковзом
поковзтися
поковтати
поковтати 2
поковтач
поковтувати
покоївка
покоївчин
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе. Башт. 39.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. ІІ. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Комфорт, -ту, м. Комфортъ. Занедбавши свої прості звичаї, вкинулись у той комфорт. К. (О. 1861. І. 317).
Куйовдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася. Гліб.
Ля́ля, -лі, ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = ля́лька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода, у ногъ ея кладуть вѣнки изъ зелени, а она затѣмъ раздаетъ подругамъ молоко, сыръ, масло, вѣнки, и пр. Чуб. III. 29 — 30. Ум. ля́лька, ля́лечка.
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.
Обходити 2, -джу, -диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки. Гліб.
Приобріти, -рію, -єш, гл. = придбати. Вх. Зн. 55.
Нас спонсорують: