Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Дружня розмова. Дружній череді вовк не страшний. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу.
Келішок, -шка, м. Рюмка.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Патлатий, -а, -е. Длинноволосый, косматый. Неси, Боже, патлатого, щоб було за віщо скубти.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ум. свіженький, свіжесенький.
Уразливість, -вости, ж.
1) Чувствительность къ боли.
2) Обидчивость.