Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покартати
покасувати
покатати
покататися
покатувати
покатулятися
покахикати
покацубнути
покачати
покачатися
покашляти
покаяння
покаятися
поквап
поквапитися
поквапний
поквапність
поквапно
поквасити
поквасніти
покваснути
поквилити
поквікати
поквільно
поквітчати
поквокати
поквоктати
покволом
покепкувати
покерувати
поки
покивання
покивати
покидати
покидати 2
покидатися
покидище
покидь
покидька
покидьків
покидько
покидьок
покинути
покинутися
покипіти
покицяння
покицяти
покій I
покій II
покійний
покійник
покійниця
покійничок
покійчик
покіль
покільчитися
покінчати
покінчити
покірливий
покірливість
покірливо
покірне
покірний
покірник
покірниця
покірність
покірно
покіс
покіст
покість
покіт
поклад
покладати
покладатися
покладень
покладки
покладливий
покладний
покланятися
покланятися 2
покласти
поклацати
поклекотати
поклекотіти
поклепати
поклик
покликати
покликати 2
покликнути
покликувати
поклинцювати
поклін
покліть
поклонець
поклонити
поклоночок
поклоняти
поклонятися
поклопотатися
поклоччити
поклювати
поключитися
покля
поклякнути
поклякти
поклясти
поклячити
покмітливий
покміть
поковалювати
поковзати
поковзатися
поковзом
поковзтися
поковтати
поковтати 2
поковтач
поковтувати
покоївка
покоївчин
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной. Желех.
Кругловатий, -а, -е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру. Левиц. І. 239.
Мере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) = мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. ХП. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. Н. Вол. у.
Пробуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. пробуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. = збуджуватися, збудитися. Лях тоді добрий, як спить, а пробудиться, то біда. Ном. № 856.
Уливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. улитися, уллюся, -ллєшся, гл. Вливаться, влиться. 2) Впадать, впасть (о рѣкѣ), 3) Обливаться, облиться. Вона усе сльозами вливалася. МВ. (О. 1862. І. 73).
Умостити Cм. умощувати.
Чорнохлібний, -а, -е. О пищѣ: состоящій изъ одного чернаго хлѣба. Ховають у торби своє чорнохлібне снідання. Мир. ХРВ. 39.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
Нас спонсорують: