Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздихати
поздіймати
поздірря
поздмухувати
поздовжний
поздоровити
поздоровитися
поздоровіти
поздоровішати
поздоровкати
поздоровкатися
поздоровлення
поздоровляти
поздоровшати
поздренє
поздувати
поздумувати
поздурювати
позеленити
позеленитися
позеленіти
позеленуватий
поземний
поземно
позернити
позернитися
позживати
позжинати
поззивати
поззувати
позивака
позивальник
позивання
позивати
позиватися
позика
позирати
позичайло
позичати
позичка
позіпати
позір
позірка
позіскакувати
позіхати
позіхатися
позіхи
позіходитися
позіцунок
поз'їдати
поз'їзджати
поз'їзджатися
поз'їзджувати
позлазити
позламувати
позлегати
позлежуватися
позливати
позлигувати
позлидніти
позлизувати
позлитка
позліплювати
позліплюватися
позлітати
позлітатися
позлітка
позлота
позлотець
позлотистий
позлотити
позлотка
позлущувати
позлущуватися
позлягати
позмагати
позмагатися
позмальовувати
позманювати
позмахувати
позмережувати
позмерзатися
позмивати
позмиватися
позмикати
позмилювати
позминати
позмінювати
позмірювати
позмітати
позмітувати
позмішувати
позмовкати
позмовляти
позмокати
позмордовувати
позморожувати
позморщувати
позморщуватися
позмотувати
позмочувати
позмуровувати
позна
познавати
познайомити
познайомитися
познака
познакомити
познакомитися
познаменуватися
познати
познатися
познаття
познаходити
познаходитися
позначати
позначатися
позневажати
позневолювати
познищувати
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Виніженочка, -ки, ж. Нѣженка. Встрѣчено только у М. Вовчка: Сестричка менша, виніженочка. МВ. ІІІ. 61.
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. ІІ. 34.
Зашипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Оголошення, -ня, с. Объявленіе.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.
Цицьковий, -а, -е. Грудной. У мене дитина цицькова, то не можна на місто піти. Канев. у. цицькове́ теля. Теленокъ сосунъ. Херс.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Нас спонсорують: