Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздихати
поздіймати
поздірря
поздмухувати
поздовжний
поздоровити
поздоровитися
поздоровіти
поздоровішати
поздоровкати
поздоровкатися
поздоровлення
поздоровляти
поздоровшати
поздренє
поздувати
поздумувати
поздурювати
позеленити
позеленитися
позеленіти
позеленуватий
поземний
поземно
позернити
позернитися
позживати
позжинати
поззивати
поззувати
позивака
позивальник
позивання
позивати
позиватися
позика
позирати
позичайло
позичати
позичка
позіпати
позір
позірка
позіскакувати
позіхати
позіхатися
позіхи
позіходитися
позіцунок
поз'їдати
поз'їзджати
поз'їзджатися
поз'їзджувати
позлазити
позламувати
позлегати
позлежуватися
позливати
позлигувати
позлидніти
позлизувати
позлитка
позліплювати
позліплюватися
позлітати
позлітатися
позлітка
позлота
позлотець
позлотистий
позлотити
позлотка
позлущувати
позлущуватися
позлягати
позмагати
позмагатися
позмальовувати
позманювати
позмахувати
позмережувати
позмерзатися
позмивати
позмиватися
позмикати
позмилювати
позминати
позмінювати
позмірювати
позмітати
позмітувати
позмішувати
позмовкати
позмовляти
позмокати
позмордовувати
позморожувати
позморщувати
позморщуватися
позмотувати
позмочувати
позмуровувати
позна
познавати
познайомити
познайомитися
познака
познакомити
познакомитися
познаменуватися
познати
познатися
познаття
познаходити
познаходитися
позначати
позначатися
позневажати
позневолювати
познищувати
Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Засві́дче́ння, -ня, с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Черк. у. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 484). Піди, хай піп дасть засвідчення. Н. Вол. у.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Чуб. V. 549. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле. 2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі. Чуб. V. 962. 3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось. МВ. ІІ. 23. 4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива. Чуб. V. 222. 5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте? Мет. 444.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Розжива, -ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Нас спонсорують: