Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подушити

Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШИТИ"
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Перемити, -ся. Cм. перемивати, -ся.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки. Чуб. VII. 426.
Побрататися, -та́юся, -єшся, гл. Побрататься, подружиться. Побратались свиня з пастухом. Ном. № 2540. Був собі коник і півник, та й побратались. Рудч. Ск. II. 3.
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. АД. І. 118. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. АД. І. 11. Гніздечко розношають. МВ. ІІ. 118.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.