Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть.
Вузда, -ди, ж.
1) Узда.
2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго.
Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Уменьшаться; уменьшиться.
2) Покоряться кому, уступать старшему.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. Загоготів якийсь підземний глас.
Поганство, -ва, с.
1) Язычество. Передмуррє древнє християнства, що стоїть з мечем на чаті супроти поганства.
2) соб. Язычники. Боронити... христіянів од поганства.
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. А на мене молодую поговір та слава. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися.
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Подталкиваться.
2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась.
