Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подушити

Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШИТИ"
Бердів'Я, -в'я, с. соб. Берда? Свята пречиста закляла каміня, бердів'я. МУЕ. ІІІ. 53.
Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Зашива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заши́ти, -шию, -єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265.
Здорови́ло, -ла, м. = здоровець. Левч.47.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати? Харьк. у.
Почеркати, -ка́ю, -єш, гл. Исчертить линіями. Почеркав ножем, щоб зробити його шаршавим. Ком. II. 82.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.