Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса.
Безпека, -ки, ж.
1) Безопасность.
2) для безпеки. Для прочности.
Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
За́здрити, -дрю, -риш, гл. = заздростити. — очи́ма. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Сонниці, -ць, ж. мн. = сонливиці. Нате, вам ночниці, оддайте нам сонниці.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.