Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Н. п. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402 — 103. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. Н. Вол. у.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Ґринджо́лята, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Ном. № 10001. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен. І. 7.
Дізнава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. дізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Грин. II. 117. А як ся дізнали, — пану дали знати. Гол. І. 62. Дізнався я про землю. Ком. І. 18. Cм. Дознаватися.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Козинячий, -а, -е. = козиний.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання. Желех.
Чорнити, -ню́, -ниш, гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить.
Нас спонсорують: