Булат, -ту, м.
1) Булатъ, узорчатая сталь.
2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий.
Верхоблюд, -да, м. = верблюд.
Відколядувати, -дую, -єш, гл. Окончить колядування.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Моє серце звесели.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Невгаразд нар. Невпопадъ, ни къ селу, ни къ городу.
Оглашенний, -а, -е. Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Крутяться, як оглашенні.
Підніжжя, -жя, с.
1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано.
2) Разножки между ножками стола.
3) Cм. звіяшки.
4) Подножка в ступі.
Сеймик, -ка, м.
1) Ум. отъ сейм.
2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли.
Троща, -щі, ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Да помостила мости з кленової трощі. Збіжє мов гой, мов троща. Пшениця як троща. Жовняри як трощі. 2) = трость 4.