Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Левиц. І. 95. Яструбам з орлами не тутка гніздитись. О. 1862. І. 110.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.  
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Шматок, -тка, м. 1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Ном. № 1511. Шматок м'яса. ЗОЮР. II. 35. 2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. шматочок.
Нас спонсорують: