Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Замика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Замикайте, діти, двері. Шевч. Як коня вкрали, він тоді станю замкнув. Ном. № 6625. Прич. стр. зами́на́ний. Це́рква замикана. Чуб. III. 40. 2) Заключать, заключить, запирать, запереть. Замикали Настю, — вона було таки втече. МВ. ІІ. 47. 3) Заграждать, заградить, преграждать, преградить. Замкло їм мову. 4)гу́бу, уста́. Зажать ротъ, принудить замолчать. Людям губи не замкнеш. Ном. № 6986. Як би вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнулоб їй уста. Г. Барв. 378. 5)очі. Сомкнуть, закрыть глаза. Замкну я очі ворогам. Мл. л. сб. 300.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Розсвітатися, -тається, гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. ІІ. 93.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти. Анан. у.
Нас спонсорують: