Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Досвіткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть на до́світках.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно.
Родина, -ни, ж. 1) Родня, родные. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Що воно за родина, як мене не родила. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. 2) Семейство. Ум. родинка, родинонька, роди́ночка, ро́донька. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася.
Тихосвітний, -а, -е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре!
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь.