Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Кровопийка, -ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка. О. 1861. II. 28. (З нар. уст.).
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Канев. у. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки. О. 1861. X. 30.
Обсаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Чуб. V. 1032. Обсадися садом, садом виноградом. Гол.
Сестрінок, -нка, м. = сестрінець. Желех.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл. 1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797. 2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. ІІ. 94.
Нас спонсорують: