Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2)кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Грин. II. 337. Його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. Поховали. Засипали домовину. Г. Барв. 208. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Рудч. Ск. II. 166. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. Мнж. 120. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку. Ном. № 12894.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя. Лубен. у.
Накрамарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наторговать.
Обсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обсунутися, -нуся, -нешся, гл. Осовываться, осунуться, обвалиться.
Панування, -ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.
Подробиця, -ці, ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. Нѣжин. у. подробицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці. МВ. ІІІ. 51.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: