Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абрюку

Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКУ"
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Гол. І. 104. Іди собі звідсі! Рудч. Ск. І. 70. Пусти мене звідси додому на Вкраїну. Чуб. V. 344.
Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Повідь I, -воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. Cм. повіддя.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБРЮКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.