Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абрюку

Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКУ"
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево. Вх. Лем. 412.
Куцик, -ка, м. 1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола. Шух. І. 177. 2) Короткая куртка. Вх. Зн. 31. Cм. куцина. 3) Пони, лошадь малорослой породы. Желех.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Єв. Л. І. 7. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху. Г. Барв. 163.
Отакелезний, -а, -е. = оттакелезний.
Перекликати, -ка́ю, -єш, сов. в. перекликати, -каю, -єш, и -чу, -чеш, гл. Перезивать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. Чуб. V. 164. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Чуб. V. 457. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають. Грин. III. 514.
Пожиття, -тя́, с. Прожитье, прожитокъ. Ставало на пожиття його. Мир. ХРВ. 359. Пиття — пожиття. Ном. № 11668.
Попривозити, -жу, -виш, гл. Привезти (во множествѣ). Це син із города все попривозив. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБРЮКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.