Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абрюку

Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКУ"
Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Быть портнымъ.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере! Чуб. II. 187.
Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. Ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ. Ном. №. 11256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБРЮКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.