Відзяпити, -плю, -пиш, гл. Отворить, распахнуть. Відзяпити двері навстяж.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.
Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Постегать.
2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись.
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Тридцятолітка, -ки, ж. Женщина триддати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. 2) угор = вугор.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ).
