Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв.
Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!»
Глимання, -ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Горорізьба, -би, ж. Выпуклая рѣзьба, горельефъ. Панцери, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами.... повироблювано горорізьбою з меді та з каменю по над тими надгробками.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ.
Рогачик, -ка, м.
1) Ум. отъ рогач.
2) мн. Родъ вышивки.
