Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піснина
пісниха
пісно
піснота
піснотворній
пісня
пісняк
піснякати
пісок
пісочаний
пісочник
піспа
піспатися
піст
пістити
пістолетя
пістоль
пістряк
пістрячка
пісяти
піт
піти
пітися
пітканний
піткання
піткнутися
пітний
пітник
пітькати
пітьма
піхати
піхви
піхом
піхота
піхотина
піхотинець
піхотою
піхою
піхтір
піхтура
піхур
піхурка
піхурчик
піч
пічка
пічкання
пічкатий
пічкатися
пічковий
пічкур
пічкурня
пічкурувати
пічлаз
пічний
пічовий
пічурка
пішак
пішаниця
пішва
піший
пішка
пішки
пішковий
пішник
пішохід
пішоходець
піщак
піщанець
піщуга
піяк
піяка
піяти
піятика
піяцтво
піячити
п'їла
п'їлина
плав
плавак
плавати
плавач
плавачка
плавець
плавзати
плавиння
плавити
плавкий
плавко
плавля
плавневий
плавний
плавня
плавок
плавочок
плавта
плавушник
плавця
плаз
плазівка
плазовитий
плазом
плазувати
плазьма
плай
плакати
плакатися
плаксивий
плаксивиці
плаксій
плаксійка
плакун
планета
планетник
планида
планитуватий
планиця
планітний
планітувати
планка
планок
Грозд, -ду, м. = Чіп 1. Шух. І. 250.
Зара́дити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. О. 1861. IV. 31. 2) Пособить, помочь. 3)чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами. Мл. л. сб. 262.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Грин. III. 162, 181. О. 1862. IV. 21. Як я його не зобачу, то не раз заплачу. Чуб. V. 5.
Надо́шник, -ка, м. Водяная губка, бодяга, Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. І. 137.
Натаганити, -ню, -ниш, гл. 1) Много наложить. Васильк. у. 2) Много наготовить.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Попартолити, -лю, -лиш, гл. = попартачити.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Пч. І. 15.
Нас спонсорують: