Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Глина ганчарська.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Голод мутить, а довг крутить. Ум. Довжо́к.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1.
Паламарювати, -рюю, -єш, гл. Быть пономаремъ.
Похурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Позаниматься извозомъ.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Ум. п'ятачок.
Реж, -жа, м. Крыло рыболовной сѣти. В сітці дві пілки: режі, а в середині третя — пров'язь.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть.