Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піснина
пісниха
пісно
піснота
піснотворній
пісня
пісняк
піснякати
пісок
пісочаний
пісочник
піспа
піспатися
піст
пістити
пістолетя
пістоль
пістряк
пістрячка
пісяти
піт
піти
пітися
пітканний
піткання
піткнутися
пітний
пітник
пітькати
пітьма
піхати
піхви
піхом
піхота
піхотина
піхотинець
піхотою
піхою
піхтір
піхтура
піхур
піхурка
піхурчик
піч
пічка
пічкання
пічкатий
пічкатися
пічковий
пічкур
пічкурня
пічкурувати
пічлаз
пічний
пічовий
пічурка
пішак
пішаниця
пішва
піший
пішка
пішки
пішковий
пішник
пішохід
пішоходець
піщак
піщанець
піщуга
піяк
піяка
піяти
піятика
піяцтво
піячити
п'їла
п'їлина
плав
плавак
плавати
плавач
плавачка
плавець
плавзати
плавиння
плавити
плавкий
плавко
плавля
плавневий
плавний
плавня
плавок
плавочок
плавта
плавушник
плавця
плаз
плазівка
плазовитий
плазом
плазувати
плазьма
плай
плакати
плакатися
плаксивий
плаксивиці
плаксій
плаксійка
плакун
планета
планетник
планида
планитуватий
планиця
планітний
планітувати
планка
планок
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27.
Застановля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Запаску свою до жидівки однесла, застановила. Г. Барв. 277. А третій пив і не платив та коня, зброю застановив. Чуб. V. 672. 2) Заставлять, заставить, загромоздить. 3) Ставить, поставить, во что-либо, напр. въ печь. Обід застановила, хліб посадила. Г. Барв. 80.
Іконостас, -су, м. 1) Иконостасъ. ЗОЮР. І. 281. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Пад, паду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Ремесло, -ла, с. 1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ном. № 10125. 2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Чуб. VII. 377. Двір гарний з рубленою хатою. Котл. Н. П. 356. Ой у полі рублена криниця. Чуб. V. 154. Рублений колодязь.
Хавтур'я, -р'я, с. Поборы духовенства натурою. Набрав хавтур'я, що й до зеленої неділі станс.
Нас спонсорують: