Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. 2) Спертый воздухъ.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность.
Напили́ти Cм. напилювати.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
