Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперелякуватися
поперемагати
поперемазувати
поперемальовувати
попереманювати
поперемахльовувати
поперемащувати
поперемежовувати
поперемелювати
поперемивати
попереминати
попереминатися
поперемінювати
попереміняти
поперемірювати
поперемішувати
поперемішуватися
поперемлівати
поперемовляти
поперемокати
поперемолочувати
поперемотувати
поперемочувати
поперемощувати
поперемудровувати
поперемуровувати
поперемучувати
поперемучуватися
поперенаджувати
поперенизувати
поперенівечувати
попереносити
попереночовувати
попереношувати
поперенюхувати
попереорювати
поперепаковувати
поперепалювати
поперепалюватися
поперепарювати
поперепаскуджувати
поперепивати
поперепиватися
поперепилювати
поперепинати
поперепиняти
попереписувати
поперепитувати
поперепікати
поперепікатися
поперепірати
попереплачувати
поперепливати
попереплигувати
попереплітати
попереплішувати
попереплутувати
попереповзувати
попереповняти
поперепоганювати
попереполіскувати
попереправляти
поперепрасовувати
поперепрівати
поперепродувати
поперепрошувати
поперепрягати
поперепускати
поперераджувати
поперералювати
поперераховувати
поперержавлювати
попереривати
поперериватися
поперериштовувати
поперерізувати
поперероблювати
поперероджуватися
попереростати
поперерубувати
попересаджувати
попересень
попересилати
попересипати
попересихати
попересідати
попересідлувати
попересікати
попересіювати
поперескакувати
попереслухувати
попересмажувати
попересмажуватися
попересмикувати
попересміювати
попереспівувати
попереставляти
поперестановляти
поперестарюватися
поперестеляти
поперестелятися
поперестигати
поперестилати
поперестилатися
поперестоювати
поперестоюватися
поперестрашувати
поперестрибувати
попереступати
попересукувати
попересушувати
попересушуватися
поперетанцьовувати
поперетинати
поперетинати 2
поперетирати
поперетиратися
поперетісувати
поперетлівати
поперетовкувати
Висякати, -каю, -єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Залементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять крикъ, плачъ. Христя припала до труни і страшенно залементувала. Мир. Пов. II. 121.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Н. п. Доля карає і вельможного, і неможного. Ном. № 1729. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Грин. III. 693. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. Шевч. 80. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. Мет. 263. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни. КС. 1885. VII. 448.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Одноріг, -рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти. Чуб. І. 93.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. Вас. 196. На просищі дак і добреньке жито.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.
Нас спонсорують: