Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Гасати, -са́ю, -єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі».
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Перетягати II, -га́ю, -єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине.
Спокуса, -си, ж. Искушеніе. Пильнуйте та моліться, щоб не ввійшли в спокусу. І не введи нас у спокусу.