Волок, -ка, м.
1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Чорний волок випив води ставок.
2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.
3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Ум. волочок.
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы).
Кашоварський, -а, -е. Принадлежащій кашевару.
Копил, -ла́, м.
1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. №301.
2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Копили поробив на сани.
3) Незаконнорожденное дитя. Ум. копиле́ць.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе.
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
3) = червчатий. Черцьовий поясочок.