Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперелякуватися
поперемагати
поперемазувати
поперемальовувати
попереманювати
поперемахльовувати
поперемащувати
поперемежовувати
поперемелювати
поперемивати
попереминати
попереминатися
поперемінювати
попереміняти
поперемірювати
поперемішувати
поперемішуватися
поперемлівати
поперемовляти
поперемокати
поперемолочувати
поперемотувати
поперемочувати
поперемощувати
поперемудровувати
поперемуровувати
поперемучувати
поперемучуватися
поперенаджувати
поперенизувати
поперенівечувати
попереносити
попереночовувати
попереношувати
поперенюхувати
попереорювати
поперепаковувати
поперепалювати
поперепалюватися
поперепарювати
поперепаскуджувати
поперепивати
поперепиватися
поперепилювати
поперепинати
поперепиняти
попереписувати
поперепитувати
поперепікати
поперепікатися
поперепірати
попереплачувати
поперепливати
попереплигувати
попереплітати
попереплішувати
попереплутувати
попереповзувати
попереповняти
поперепоганювати
попереполіскувати
попереправляти
поперепрасовувати
поперепрівати
поперепродувати
поперепрошувати
поперепрягати
поперепускати
поперераджувати
поперералювати
поперераховувати
поперержавлювати
попереривати
поперериватися
поперериштовувати
поперерізувати
поперероблювати
поперероджуватися
попереростати
поперерубувати
попересаджувати
попересень
попересилати
попересипати
попересихати
попересідати
попересідлувати
попересікати
попересіювати
поперескакувати
попереслухувати
попересмажувати
попересмажуватися
попересмикувати
попересміювати
попереспівувати
попереставляти
поперестановляти
поперестарюватися
поперестеляти
поперестелятися
поперестигати
поперестилати
поперестилатися
поперестоювати
поперестоюватися
поперестрашувати
поперестрибувати
попереступати
попересукувати
попересушувати
попересушуватися
поперетанцьовувати
поперетинати
поперетинати 2
поперетирати
поперетиратися
поперетісувати
поперетлівати
поперетовкувати
Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Досяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. досягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. І. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки. Мнж. 124.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. Ком. І. 24. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає! Пирят. у.
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі. Зміев. у.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Ном. № 12854. Брехати — не ціпом махати. Ном. № 6815. 2) ціпи в'язати. Ссориться. Подол. г. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. Вх. Зн. 82. 4) Порода большихъ грушъ. Вх. Лем. 480. Ум. ці́пик.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Нас спонсорують: