Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперелякуватися
поперемагати
поперемазувати
поперемальовувати
попереманювати
поперемахльовувати
поперемащувати
поперемежовувати
поперемелювати
поперемивати
попереминати
попереминатися
поперемінювати
попереміняти
поперемірювати
поперемішувати
поперемішуватися
поперемлівати
поперемовляти
поперемокати
поперемолочувати
поперемотувати
поперемочувати
поперемощувати
поперемудровувати
поперемуровувати
поперемучувати
поперемучуватися
поперенаджувати
поперенизувати
поперенівечувати
попереносити
попереночовувати
попереношувати
поперенюхувати
попереорювати
поперепаковувати
поперепалювати
поперепалюватися
поперепарювати
поперепаскуджувати
поперепивати
поперепиватися
поперепилювати
поперепинати
поперепиняти
попереписувати
поперепитувати
поперепікати
поперепікатися
поперепірати
попереплачувати
поперепливати
попереплигувати
попереплітати
попереплішувати
попереплутувати
попереповзувати
попереповняти
поперепоганювати
попереполіскувати
попереправляти
поперепрасовувати
поперепрівати
поперепродувати
поперепрошувати
поперепрягати
поперепускати
поперераджувати
поперералювати
поперераховувати
поперержавлювати
попереривати
поперериватися
поперериштовувати
поперерізувати
поперероблювати
поперероджуватися
попереростати
поперерубувати
попересаджувати
попересень
попересилати
попересипати
попересихати
попересідати
попересідлувати
попересікати
попересіювати
поперескакувати
попереслухувати
попересмажувати
попересмажуватися
попересмикувати
попересміювати
попереспівувати
попереставляти
поперестановляти
поперестарюватися
поперестеляти
поперестелятися
поперестигати
поперестилати
поперестилатися
поперестоювати
поперестоюватися
поперестрашувати
поперестрибувати
попереступати
попересукувати
попересушувати
попересушуватися
поперетанцьовувати
поперетинати
поперетинати 2
поперетирати
поперетиратися
поперетісувати
поперетлівати
поперетовкувати
Жи́то, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
Моло́шничок, -чка, м. Ум. отъ моло́шник.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця? Мил. 70.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478. 4) = паренити. Вх. Зн. 46. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153. 6)гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187. 7)надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93. 8)гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Пороскоренюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскорени́тися, но во множествѣ.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Нас спонсорують: