Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперелякуватися
поперемагати
поперемазувати
поперемальовувати
попереманювати
поперемахльовувати
поперемащувати
поперемежовувати
поперемелювати
поперемивати
попереминати
попереминатися
поперемінювати
попереміняти
поперемірювати
поперемішувати
поперемішуватися
поперемлівати
поперемовляти
поперемокати
поперемолочувати
поперемотувати
поперемочувати
поперемощувати
поперемудровувати
поперемуровувати
поперемучувати
поперемучуватися
поперенаджувати
поперенизувати
поперенівечувати
попереносити
попереночовувати
попереношувати
поперенюхувати
попереорювати
поперепаковувати
поперепалювати
поперепалюватися
поперепарювати
поперепаскуджувати
поперепивати
поперепиватися
поперепилювати
поперепинати
поперепиняти
попереписувати
поперепитувати
поперепікати
поперепікатися
поперепірати
попереплачувати
поперепливати
попереплигувати
попереплітати
попереплішувати
попереплутувати
попереповзувати
попереповняти
поперепоганювати
попереполіскувати
попереправляти
поперепрасовувати
поперепрівати
поперепродувати
поперепрошувати
поперепрягати
поперепускати
поперераджувати
поперералювати
поперераховувати
поперержавлювати
попереривати
поперериватися
поперериштовувати
поперерізувати
поперероблювати
поперероджуватися
попереростати
поперерубувати
попересаджувати
попересень
попересилати
попересипати
попересихати
попересідати
попересідлувати
попересікати
попересіювати
поперескакувати
попереслухувати
попересмажувати
попересмажуватися
попересмикувати
попересміювати
попереспівувати
попереставляти
поперестановляти
поперестарюватися
поперестеляти
поперестелятися
поперестигати
поперестилати
поперестилатися
поперестоювати
поперестоюватися
поперестрашувати
поперестрибувати
попереступати
попересукувати
попересушувати
попересушуватися
поперетанцьовувати
поперетинати
поперетинати 2
поперетирати
поперетиратися
поперетісувати
поперетлівати
поперетовкувати
Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Г. Барв. 419. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Г. Барв. 502. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Грин. III. 489. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка. Стор.
Нукати, -каю, -єш, гл. Кричать: ну! понукать. Не запріг, що нукаєш. Ном. № 10347.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає. Чуб. V. 382.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця? Мил. 70.
Порозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний. Камен. у.
Сум, -му, м. 1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати. Н. п. 2) = сом (рыба). Вх. Пч. II. 21.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. Ном. № 10818. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.). Мнж. 60, 169.
Нас спонсорують: