Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Змережувати, -жую, -єш, сов. в. змережити, -жу, -жиш, гл.
1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережиш; та як змережила, сльозами зросила.
2) Расшивать, расшить мере́жками.
3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок.
Пітник, -ка, м.
1) Потникъ.
2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець.
Рагляк, -ка, м. = олень.
Ростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. ростерти, -зітру, -реш, гл. Растирать, растереть. Масюк взяв колосок, ростер ного, дмухнув на долоню і показав Гадюкові великі зерна, блискучі як золото. Розотри ту ікру з перцем.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Ум. тесачо́к.
Фуяра, -ри, ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Ум. фуярка.