Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Близький, -а, -е.1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531., Ум. близенький, близесенький.
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Крем'Ях, -ха, м. Округленный по возможности кремешекъ, просто камешекъ или черепокъ, употребляющійся при игрѣ у крем'яхи. Ив. 39. Нумте у крем'яхи гуляти. Оббивсь як крем'ях. Ном. Cм. креймах.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Рибчина, -ни, ж. 1) Рыбка. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Вийди, дівчино, вийди, рибчино, поговоримо з тобою. Чуб. V. 256. Ум. рибчинонька. Лукаш. 73.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане. МВ. (О. 1862. ІІІ. 71).
Нас спонсорують: