Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Начиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк. у. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова. О. 1862. III. Шевч. 7.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря. Мир. ХРВ. 61.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.
Штриха, -хи, ж. Въ выраженіи: штриха-мни́ха. Медлительная, нерасторопная женщина. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.
Нас спонсорують: