Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Бульбан, -на, м. Картофелина. Вдавився бульбаном. ЕЗ. V. 128.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух. Желех.
Переиначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переиначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться, измѣниться.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Спекота, -ти, ж. = спека. Н. Вол. у.
Тяж, -жу, м. 1) = ужва 2. Вх. Зн. 72. 2) у тяжі́, у тяжу бути, ходити. Быть беременной. Я в тяжу. О. 1861. XI. 30. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у. Зайти в тяж. Забеременѣть. Драг. 260.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Нас спонсорують: