Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися. Г. Барв. 141.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Змережувати, -жую, -єш, сов. в. змережити, -жу, -жиш, гл. 1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережиш; та як змережила, сльозами зросила. Федьк. І. 106. 2) Расшивать, расшить мере́жками. 3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Ен. IV. 40.
Рагляк, -ка, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Ростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. ростерти, -зітру, -реш, гл. Растирать, растереть. Ном. № 12605. Масюк взяв колосок, ростер ного, дмухнув на долоню і показав Гадюкові великі зерна, блискучі як золото. Левиц. Пов. 194. Розотри ту ікру з перцем. Чуб. І. 72.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Нас спонсорують: