Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима.
Снопик, -ка, Ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Співун, -на, м. Пѣвунъ.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка.