Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подюґати

Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЮҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЮҐАТИ"
Вікопам'ятни́й, -а, -е. = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане! Рудч. Ск. II. 203.
Побгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. МУЕ. І. 119. Полт. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15. 2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали. Лукаш. 95.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЮҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.