Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підборіддя
підборідь I
підборідь II
підборкати
підборкувати
підборний
підбородок
підбороздня
підбрехати
підбрехач
підбрехнути
підбріхувати
підбувати
підбурити
підбурок
підбурювати
підбурюватися
підважити
підважувати
підвал
підвалина
підварок
підвезти
підвергати
підвередитися
підвернути
підвертати
підвертатися
підвеселити
підвеселяти
підвесілок
підвести
підвечерювати
підвечір
підвечірковий
підвечіркувати
підвечірок
підвивати
підвидіти
підвисити
підвихнути
підвишень
підвищувати
підвівати
підвідник
підвій
підвірок
підвіршувати
підвір'я
підвішувати
підвія
підвіяти
підвладний
підвода
підводити
підводитися
підводний
підвозити
підвозитися
підвоїводій
підвоїводський
підволікати
підволоджувати
підволок
підволокти
підворотень
підворотний
підворотня
підвусний
підв'язати
підв'язка
підв'язувати
підв'язуватися
підв'язь
підгайстер
підганяти
підганятися
підгарбати
підгас
підгатити
підгачувати
підгейстер
підгейстра
підгерсть
підгерстя
підгибати
підгилити
підгильний
підгилювати
підгинати
підгинатися
підгін
підгір
підгірля
підгірній
підгірок 2
підгір'я
підгірянин
підгледіти
підглежувати
підглибити
підглибляти
підглухий
підглядати
підглядник
підгноїти
підгноювати
підгодити
підгодовувати
підгодовуватися
підгожати
підголити
підголювати
підголюватися
підгонити
підгорілка
підгорлина
підгорлиця
підгорля
підгорниця
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. ІІІ. 30.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Наспорити Cм. наспоряти.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Прапор, -ра и -ру, м. 1) = прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = папороть. Чуб. V. 1073.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Ном. № 2315. Сей народ устами мене шанує. Св. Мр. VII. 6. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. Ном. № 11603. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. Федьк. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. К. Досв. 118. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Гол. І. 19. Шкода ж моїх красних усток. Гол. І. 294.
Хапливий, -а, -е. Поспѣшный, торопливый. Шейк.
Нас спонсорують: