Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Зави́снути и зави́сти Cм. зависати.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. Ув. мугиря́ка.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Несущі ці кури придались.
Підстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі.
Цвіткований, -а, -е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. Галера цвіткована, мальована.
Швандяти, -дяю, -єш, гл. = швендяти.