Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Лито́вка, -ки, ж. = литвинка. О. 1861. X. 32.
Намочи́ти Cм. намочувати.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Перенімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде. Кіевск. у.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Слиж, -жа, м. 1) = сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі. Мнж. 175. 2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ. Шух. І. 24.
Устилати, -лаю, -єш, гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати. Макс.
Нас спонсорують: