Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Байстря, -ряти, с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч.
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вараяк єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля. Ном. № 8109.
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Дожина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. дожа́тися, -жну́ся, -не́шся, гл. Дожинать, дожать до извѣстнаго предѣла. Пішла в поле жать. Дожалася до долини, — сіла спочивать. Грин. ІІІ. 314.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Роспросторюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспросто́ритися, -рюся, -ришся, гл. Распространяться, распространиться, распростираться, распростереться. Окрилось поле холодками і роспросторилися віти К. Псал. 184. Роспросторимося, брате, від моря до моря. К. Дз. 122.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.
Нас спонсорують: