Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Видатися, -даюся, -єшся, гл. Видѣться. Перепався, що не видався. Ном. № 8750. Стрічається, видасться та із рибалками. Рудч. Чп. 125.
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
Діво́цтво, -ва, с. 1) Дѣвичество; дѣвство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. І. 34. 2) = Дівота.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. Cм. калатати.  
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі. 1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь. 2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл. О. 1862. І. 71.
Помовкнути, -немо, -нете, гл. Умолкнуть (о многихъ). Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. Мир. Пов. II. 110. Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, — вони всі і помовкли. Драг. 11.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький. Желех.
Нас спонсорують: