Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Гикавець, -вця, ж. Заика. Вх. Зн. 10.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. Cм. кватира.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Образок, -зка, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. образочок.
Покутниця, -ці, ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. К. МБ. XI. 157. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит. Гн. II. 98.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Нас спонсорують: