Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Ближчати, -чаю, -єш, гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Напрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. напрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. Закр. 2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату. 8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали. Н. п.
Об'їзджати, -джа́ю, -єш, сов. в. об'їхати, -ї́ду, -деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто где, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає. Ном. № 11404.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. І. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гол. І. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 4 65. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає. Черк. у.
Нас спонсорують: