Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Безклопотний, -а, -е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку спинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 47. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. О. 1861. XI. Св. 31. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.
До́плив, -ву, м. Притокъ. Желех.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє. Ном. № 1696.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Єв. Л. IV. 40. Пійшов ізнов до недужої. Кв. І. 95. 2) Безсильный.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. І. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Прогромаджувати, -джую, -єш, сов. в. прогрома́дити, -джу, -диш, гл. Прогребать, прогресть. Прогромадив ямку і заховав кость. О. 1862. V. 84.
Угринок, -нка, м. Родъ гриба. Угор.
Нас спонсорують: