Висліпити, -плю, -лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить.
Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. і час нам не змигнеться. Время летитъ.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка.
Поти нар.
1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Поки щастя плужить, поти приятель служить. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям.
Роздоброхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести.
Салаш, -ша, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати.
2) = кошара? На здвига розбірають вівці з салату.
Старіти, -рію, -єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.
