Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абомовня

Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБОМОВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБОМОВНЯ"
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали. Славяносерб. у.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Уплутати, -ся. Cм. уплутувати, -ся.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБОМОВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.