Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Та насіяв конопель, — вродилася горстка.
Да́мка, -ки, ж. Шашка. Гуля́ти в да́мки. Играть въ шашки. В хлюста, в пари, в візка прали і дамки по столу совали. Ум. Да́мочка.
Коритнячка, -ки, ж. Черепаха.
Обшиванка, -ки, ж. Лодка, обшитая шелевками.
Потерчук, -ка, м. = потерча.
Пудити, -джу, -диш, гл.
1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди.
2) Мочиться.
Тайність, -ности, ж. = таємність.
1) Сказав велику тайність жінці.
2) Скрытность. Яка в нього тайність.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
