Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абомовня

Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБОМОВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБОМОВНЯ"
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Федьк. Розбійники зоставили його півмертвого. Єв. Л. X. 30.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище. Гн. І. 115.
Талірковий, -а, -е. Тарелочный. Таліркова фабрика. Шейк.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБОМОВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.