Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подушка

Подушка, -ки, ж. 1) Подушка. Вона взяла та під ту подушку, що він спить, і підкинула змієвого зуба. Рудч. Ск. І. 129. 2) Коконъ муравья. Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339. Ум. по́душечка. Грин. III. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШКА"
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Бирька. Cм. бирка.
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Вузьмина, -ни, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Зажида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зажда́ти, -ду́, -де́ш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково мені зажидати? МВ. ІІ. 110. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня. Чуб.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору. О. 1861. X. Кух. 24.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.